НОВИНИ

25.11.2010

Автор: Управління у справах преси та інформації
Web: http://www.vin.gov.ua/
Источник: Управління у справах преси та інформації

Дане питання обговорювалося під час проведення 24 листопада прес-конференції заступника головного санітарного лікаря у Вінницькій області Сергія Дабіжі.
Як зазначив С. Дабіжа на сьогодні забезпечення населення області питною водою та її якість викликають серйозне занепокоєння. В семи районних центрах вода подається погодинно, що призводить до погіршення її якості. На контролі санепідслужби знаходиться 618 господарсько-питних водопроводів та 8838 громадських колодязів.
Особливо гострим залишається це питання в сільській місцевості. Тільки п’ята частина сіл області має системи централізованого водопостачання, з яких майже половина через недосконалу експлуатацію і тривалий термін служби працює з перебоями, або подає воду низької якості. Сьогодні потребує ремонту 70% існуючих водопроводів, кожна друга водонапірна башта, насосна станція та артсвердловина.
Не задовільно вирішується питання покращення санітарно-технічного стану сільських водопроводів та якості питної води. До того ж не в усіх районах проводиться відомчий лабораторний контроль якості питної води. Такий контроль проводиться лише на семи комунальних водогонах, а саме в м.Вінниці, Калинівці, Хмільнику, Гайсині, Жмеринці, Могилеві-Подільському та Барі.
На всіх сільських водопроводах відсутні спеціалізовані підрозділи з проведення планово-профілактичних заходів. Найбільша кількість порушень на сільських водогонах в Гайсинському, Іллінецькому, Немирівському, Теплицькому, Тростянецькому та Тульчинському районах.
Також незавершені процеси передачі 13% сільських водогонів на баланс органів місцевого самоврядування. Найбільша кількість таких водопроводів в Немирівському, Жмеринському, Крижопільському та Тростянецькому районах.
У зв’язку із відсутністю альтернативних джерел водоспоживання на селі 90 відсотків сільських жителів використовують криничну воду. На сьогодні її якість гірша, ніж водопровідної як за бактеріологічним - 16,8%, так і за хімічними - 12,6% показниками. Тобто кожна 7 проба не відповідає санітарним вимогам.
Найвищий рівень забрудненості криничної води за хімічними показниками, в основному за вмістом нітратних сполук, реєструється в Літинському - 43,8%, Немирівському - 62,4%, Оратівському - 58,3%, Тульчинському - 57,5%, Хмільницькому - 50,3%, Піщанському - 69,7%, Теплицькому – 37,4%. Томашпільському - 34%, районах, в містах Ладижин - 62,0% та Вінниці - 51,8%; за бактеріологічними показниками в Піщанському – 74,8%, Гайсинському – 65,5%, Оратівському – 45,5% районах та містах Вінниці - 50,2% і Ладижині - 62,0%.
Невідповідність якості води санітарному законодавству є однією з причин виникнення інфекційних (вірусного гепатиту, черевного тифу, ротовірусної інфекції тощо) та неінфекційних (патології травної, серцево-судинної, ендокринної системи тощо) хвороб.
Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше. Так, вже в поточному році маємо трагічну статистику по нашій області, коли в Томашпільському районі загинуло немовля від гострого отруєння нітратами. Крім того, згідно із офіційною статистикою кожний третій спалах кишкової групи інфекцій пов'язаний із вживанням неякісної питної води.
В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, пестицидами, солями важких металів, які без очищення споживає населення у сільській місцевості.
Основними причинами можливого забруднення хімічними речовинами питної води в криницях є недотримання санітарних правил тимчасового зберігання непридатних, заборонених та невідомих пестицидів (НЗП) в населених пунктах та порушення регламентів використання хімічних засобів захисту рослин під час обробки сільськогосподарських культур, в т.ч. населенням на приватних ділянках.
Разом з тим, однією з основних причин забруднення криничної води є незадовільний санітарно-технічний стан криниць (відсутність або пошкодження відмосток, покрівлі, кришок, громадських відер), близьке розташування, на відстані менш, ніж 20 метрів до джерел забруднення (надвірних вбиралень, вигрібних та жомових ям, компостосховищ), а також не проведення протягом більше одного року робіт з ремонту, очищення та знезараженню криниць, як це передбачено санітарними правилами.
Не вирішується, протягом останніх років, питання створення бригад з очистки та дезінфекції децентралізованих джерел водопостачання. А там, де ці бригади створені, вони практично не працюють, оскільки вартість зазначених робіт не відповідає платоспроможності населення.
Санепідслужбою області щорічно обстежуються всі джерела централізованого та децентралізованого водопостачання з проведенням лабораторних досліджень. Порушення вимог виявляються на кожному п’ятому водогоні та кожній третій з обстежених криниць. По всіх виявлених порушеннях підготовлено приписи та направлені власникам, сільським та селищним головам.
В поточному році проведено перевірку 1045 об'єктів водопостачання. На 184 (17,6%) виявлені порушення санітарного законодавства, за що до адміністративної відповідальності притягнуто 199 посадових осіб та винесено 275 постанов про тимчасове припинення експлуатації об'єктів водопостачання. Передано в прокуратуру 8 справ.