За народним звичаєм, до Спаса не їли яблук. У цей день до церкви несли святити квіти та мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам.
У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано щось нове, перетворення і благодатний стан, що людина і світ знаходять Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, яка прийшла в розлад з того моменту, коли у світ через людину увійшов гріх, тепер разом з людиною очікує найближчого оновлення.
Після посвяти квіти й голівки маку клали за іконами, де вони зберігалися до весни. Весною цей мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщеня вплітали до кіс, “щоб не випадало з голови волосся”. Також на цей Спас поминають померлих.
Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Додамо, що сьогоднішнє свято відзначається Східною Церквою з IV століття. У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III у 1457 році. В традиції Вірменської Церкви свято Преображення включено у великодній цикл, є рухливим і відзначається в сьому неділю після П’ятидесятниці.
19.08.2016
