Однак при проведенні обстеження спеціалістами Центр історії Вінниці та волонтерами Вінницьке історичне товариство було встановлено, що виконавці робіт натрапили на залишки підвального поверху будинку Я. Співака 1910-х рр. де розміщувався меблевий магазин, торгові ряди та лавки.
Садиба не пережила період Другої світової війни: під час бою за місто у березні 1944 р. будинок згорів та не піддавався відновленню. Вочевидь, в силу великого об’єму робіт з демонтажу підвальних стін та фундаментів будинку у післявоєнний час було прийнято рішення облаштувати сквер на вирівняній ділянці, по рівню підлоги 1-го поверху. З цегли зруйнованої садиби виклали підпірні стінки, а ухили рельєфу засипано залишками будівельного сміття.Основний пролам виник у стелі підвального поверху будинку при викопуванні котловану під ліхтар. Екскаватор проламав цегляне мурування по металевим балкам, після чого відкрилась яма глибиною близько 1,5 м.За висновком викладача Вінницького коледжу будівництва і архітектури Женя Совінський, виявлене приміщення розміром 3х6 м та висотою близько 2,8 м має муровані стіни з каменю, аркові перекриття по металевим балкам і є одним із секторів підвалу цього будинку. У склепінні через перезволоження цегляного мурування та руйнацію корінням дерев вже неодноразово виникали пролами, які засипались ґрунтом.Також у процесі проведення комунікацій відкрито периметр капітальних стін будинку, фрагменти мощення підлоги 1-го поверху кахлем, залишки комунікацій, вигрібних ям та господарських приміщень, що співпадають з архівними кресленнями.Особливої історичної цінності підвали будинку Співака не мають, адже неодноразово перебудовувались та були пошкоджені впродовж І пол. ХХ ст. Співробітники Центру зафіксували усі збережені архітектурні форми, додавши їх до архівних матеріалів.
15.08.2017
