Університет Вітовта Великого уклав угоду з ВНТУ про спільні наукові дослідження
Життя великого князя литовського Вітаутаса Великого тісно пов'язане з історією України.
Делегація цього іменитого університету з Каунаса (Литва) взяла участь у XII міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології та перспективи розвитку автомобільного транспорту», що проходила у ВНТУ 21-23 жовтня.
Конференцію присвячено Дню працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства, а також ювілею – 40 річчю кафедри ВНТУ «Автомобілі та транспортний менеджмент».У конференції взяли участь понад 100 науковців з різних регіонів України, а також делегація з університету Вітовта Великого, місто Каунас (Литва).
Крім насиченої та плідної роботи науковців конференція запам’ятається підписанням угоди про співпрацю в напрямку науки та освіти з цим навчальним закладом.
Співпраця відбуватиметься за такими базовими науковими напрямками:
транспортні технології, інформаційні технології, машинобудування та виробництво обладнання, технології автоматизації, теплова енергетика та відновлювальні джерела енергії.
Передбачено, що обидві сторони будуть співпрацювати як міжнародні партнери для проведення спільних науково-технічних досліджень у великих науково-дослідних проектах та науково-дослідних платформах високого рівня, замовлених урядами та підприємствами наших країн. А також в рамках угоди планується, що науково-педагогічні співробітники будь-якої сторони будуть направлятися до іншої сторони для виконання спільних науково-дослідних програм.Цікаві факти про університет.
Слід відзначити, що у 2022 році колектив Університету Вітовта Великого, або як його називають в Литві Університет Вітаутаса Великого буде святкувати 100-річчя свого існування. Спочатку свого існування називався Університет Литви і був перейменований з нагоди 500-ї річниці смерті Вітовта Великого, знаменитого великого князя литовського.
Сьогодні університет входить в Асоціацію європейських університетів, Європейську асоціацію міжнародної освіти.
Під час князювання Вітовта значно розширилися українські землі на південь та схід, аж до Чорного моря.
Вітовт, виконуючи плани «великого княжіння на всій руській землі», розбудовує на півдні українських земель систему опорних укріплень, закладає фортеці та морські порти, ряд військових поселень на Південному Бузі і нижньому Дніпрі (Дашів та Вітовтова Митниця); здійснює два переможних походи проти Золотої Орди.
Під час конференції колективу ВНТУ колеги з Луцького університету подарували картину з бурштину, де зображено Замок Любарта.
Саме у підконтрольному Вітовту Луцьку 6 січня 1429 року розпочався 13-тижневий з'їзд європейських монархів в Замку Любарта, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта.
У 1430 році імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I Люксембург проголосив його королем Литовського королівства. На 29 вересня 1430 року було призначено церемонію коронації Вітовта. Але освячена корона, послана Сигизмундом I до Вітовта, була перехоплена польською шляхтою і тому, на жаль, Вітовт не був коронованим.
Але Вітовт Великий входив у число 24 лицарів Ордену дракона разом з Владиславом II Ягайлом, Владом ІІ Дракулом і іншими європейськими монархами.
28.10.2019
