«Проблема збереження навколишнього природного середовища є однією з найважливіших для нашої держави», - наголосив директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук, розповідаючи про стан та проблеми екологічної системи України та Вінниччини зокрема.
Нинішня несприятлива ситуація зумовлена потужним антропогенним і техногенним навантаженням та екологічно необґрунтованою господарською діяльністю, які в комплексі призвели до деградації ґрунтового покриву, зменшення видового складу лісів, луків, степів і водно-болотних комплексів, втрати біологічного та ландшафтного різноманіття.
Наразі серед екологів існує занепокоєння, що можуть постраждати території заповідників, національних природних парків, заказників та інші установи природно-заповідного фонду (ПЗФ). Значна частина ПЗФ не має винесених в натуру меж. Тобто їх межі не визначені безпосередньо на місцевості відповідними службами та не позначені фізичним способом. За даними Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) лише 27% ПЗФ мають винесені в натуру межі.
«У сучасних умовах інтенсивного освоєння природних територій актуальним є питання збереження та охорони ландшафтних комплексів на всіх рівнях. В Україні питання збереження та відтворення біо- та ландшафтного різноманіть також стоїть дуже гостро й є одним з пріоритетів державної політики в сфері природокористування та охорони довкілля», - підкреслив Микола Ткачук.
На переконання керівника однією з ефективних форм охорони навколишнього природного середовища є заповідна справа, яка передбачає створення особливого режиму охорони певних територій та окремих природних об'єктів. Проте, існуюча мережа природно-заповідного фонду області не забезпечує в достатній мірі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
Для того, щоб не допустити порушення природної рівноваги та деградації екосистем, зберегти видовий склад рослинного і тваринного світу, унікальні природні ландшафти необхідно щоб площа природно-заповідних об'єктів становила не менше 5 % від загальної площі області. В середньому по Україні ця цифра становить близько 2%, коли у Європі середній показник становить15%. На Вінниччині ж площі об'єктів ПЗФ складають 2.5% відносно загальної площі області.
Суттєвою проблемою в питанні збереження екології є випалювання сухої природної рослинності та її залишків.
«Багато років наша держава не може подолати гостру екологічну проблему – випалювання сухої природної рослинності та її залишків. Так, з настанням потепління, спалюється бур’ян, очерет на болотах, сухе листя та трава і поживні рештки. Кожен такий підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, знищуючи живу природу, а й стає причиною інших негативних наслідків», - зазначив Микола Ткачук.
Нагадаємо, що чинним законодавством України заборонене спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів, а саме: статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ст. 27 Закону України "Про рослинний світ", ст. 39 Закону України "Про тваринний світ":
Довідково:
Цьогоріч, а саме 13 квітня, Верховна Рада України, проголосувала за законопроєкт № 2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) передбачено:
внесення змін до статті 241 (Забруднення повітря) Кримінального кодексу України в частині України в частині встановлення санкцій у вигляді штрафів від 30600 грн до 61200 грн або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого;
внесення змін до статті 245 (Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) Кримінального кодексу України в частині встановлення санкцій у вигляді штрафів від 91800 грн до 153000 грн або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк;
внесення змін до статті 77 (Порушення вимог пожежної безпеки в лісах) Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення санкцій у вигляді штрафів:
на громадян від 1530 грн до 4590 грн;
на посадових осіб від 4590 грн до 15390 грн;
знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем передбачає суму штрафів:
на громадян від 4590 грн до 15300 грн;
на посадових осіб від 10710 грн до 30600 грн;
внесення змін до статті 77-1 (Самовільне випалювання рослинності або її залишків) передбачає суму штрафів:
випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю і т.д. на узбіччі автомобільних доріг і залізниць, у парках, тощо у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища тягнуть за собою накладення штрафу:
на громадян від 3060 грн до 6120 грн
на посадових осіб - від 15300 грн до 21420 грн.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу:
- на громадян від 6120 грн до 12240 грн;
- на посадових осіб від 21420 грн до 30600 грн.
30.04.2020
