21 травня в Україні святкують День Вишиванки. До свята у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували кілька традиційних жіночих сорочок, характерних для Подільського регіону, та розповіли про їх особливі прикмети. Зокрема, про різницю в техніці шиття, символічне та культурне значення орнаментів. Як кажуть в музеї, дуже старовинних предметів одягу в них не збереглося, а ті, які представлені в кількох залах, датуються приблизно межею XIX-XX століття.
«Це «Солярні знаки», так би мовити, а в нас це називають «свастя», «павуки». В нас на Поділлі це був поширений орнамент. Нитки одного кольору, поліхромна й монохромна вишивка. Саме Поділля славиться вишивкою «низь», «низинка», «низ з вивороту».
В нас більше вирощували льону, вишивали вовняними і бавовняними нитками. Ті, що з конопляного прядива, так званої «заполочі», їх фарбували вручну. Коли з’явилися бавовняні, наприклад, нитки, то теж почали називати ці бавовняні нитки, фарбовані в домашніх умовах, теж «заполоччю».
Ще наше Поділля славилося тим, що для вишивання жінки використовували так звану «сухозліть», «сухозлотку». І про це Михайло Коцюбинський писав, що настільки вони уславилися, що навіть двічі замовляли клембівським вишивальницям виготовлення вишивки для плаття російської імператриці. І вони були такими коштовними і бажаними речами, які експонувалися на міжнародних виставках, тобто, до революції про них уже знали, їх широко закуповували, перекуповували.
Є два типи крою, переважно, сорочок. Ось це уставкова сорочка, там дві будуть безустаткові», – розповіла журналісту Вінниця.info старший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею Лілія Гальчевська.
Попередньо в музеї називають місце походження цієї сорочки Літинський район, але співробітниця музею повідомила, що не впевнена, чи це правильні дані.
Цю сорочку презентували в рамках виставки «У неділю рано зілля копала», в якій показані експонати та інформація про місцеву народну медицину.
Ще одна з сорочок - із села Стіна Томашпільського р-ну. Рукави без уставки, прикрашені рослинним орнаментом у вигляді ніжних, легких гілок з листям, що в'ються нагору. На поликах смуги з меандром розділяють яскраво червоні лінії із сухозліткою (металізовані нитки мідного кольору). Техніки — низь, хрестик, півхрестик, штапівка.
Третя – сорочка, довга, важка, з могутнього конопляного полотна. Вишита низзю і легким кафасором. На комірці, у ромбах на поликах та манжетах рукавів бачимо солярні знаки «ружі-звізди». Імовірно, з Могилів-Подільського району.
Загалом, в різних залах музею наразі можна побачити більше десятка різних вишитих сорочок.
На сьогодні в музеї діють три виставки:
1. «Вінниччина у вирі Другої світової війни», і її презентували в онлайн-режимі, допоки музею не дозволили відкритись. Вона присвячена 75-річниці завершення війни. Виставка триватиме до 6-го вересня;
2. «Мої натхненні миті» вінницької художниці Людмили Бондар. Виставку відкрили 14 травня, і вона триватиме до 12 липня;
3. Вже згадана виставка «У неділю рано зілля копала», на якій презентували інформацію про історію народної медицини. Її відкрили 20 травня, і вона триватиме до 23 серпня.
Наразі, через карантин, в музеї не проводять презентацій виставок, а про відкриття чергової повідомляють в онлайн-форматі. В закладі діють правила щодо дотримання маскового режиму та соціальної дистанції.
За словами працівників музею, перші відвідувачі в них вже є. Здебільшого люди ходять сім’ями. Зокрема, сьогодні приходив тато з двома дітьми. Втім, поки карантин, гостей небагато.
Краєзнавчий музей до відвідування відкрили 14-го травня.
Нагадаємо, раніше у Вінниці відтворили сорочку з картини XIX-го століття.
Вінниця.info