Про це розповіли на сторінці Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства.
Бук звичайний (лісовий) – гірський житель, аборигенна порода для Буковини, і через букові ліси цей регіон і отримав свою назву. На Поділлі його не вирощують.
Бук має стовбур, вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Крона цього дерева має незвичайні властивості, вона настільки густа, що сонячне світло просто не доходить до нижніх гілок, внаслідок чого порушуються процеси фотосинтезу, гілки відмирають і опадають. Саме тому вони розташовуються лише у верхній частині крони, практично до самої верхівки дерева стовбур залишається голим. Дерево бук заворожуюче виглядає в будь-яку пору року. Восени буковий ліс рясніє соковитими, яскравими відтінками, а влітку і навесні радує око пишним зеленим листям. До речі, листки довго не гниють через високий вміст у них дубильних речовин.
Тригранні плоди бука мають форму жолудя. Плоди вважаються їстівними, незважаючи на високий вміст у складі таніну, що має гіркий присмак. У народі вони отримали назву «букові горішки».
Бук має надзвичайно велике екологічне значення – особливо у продукуванні кисню, очищенні повітря, збереженні вологи у ґрунті.
Ціниться бук і міцною, твердою деревиною, з гарною текстурою, яка використовується для виготовлення меблів, паркету, фанери, музичних інструментів. Деревина бука надзвичайно водостійка, тому здавна використовувалась для виготовлення млинових коліс. До появи друкарських верстатів книги виготовлялись за допомогою спеціальних пристроїв, вироблених з букової деревини, чим пояснюється співзвучність назви бука з назвою азбуки.
Звичайно, бук лісовий – не єдиний цікавий представник флори дендропарку біля садиби Гайсинського лісництва.