Ямпільська ЦРБ Значківська Н.І.
|
Я так живу, немов
На світі вічна
Я так живу
Як знову молода.
І не погасне
В грудях моїх свічка,
Як в джерелі не висохне вода.
Ці слова Людини з великої букви, знаної поетеси, легенди Ямпільщини Галини Степанівни Сірої можна сміливо назвати гаслом всього її життєвого і творчого шляху. Галина Степанівна святкувала б 19 листопада свій вісімдесят п’ятий ювілей, але життя, на жаль, обірвалось 13 січня 2016 року. Та ніколи не погасне свічка її життя, бо горітиме вона у нашій пам’яті.
До 85-ї річниці з дня народження поетеси бібліотекарі Ямпільської ЦБ запросили на зустріч цінителів прекрасного світу поезії та прози, в яку Галина Сіра вклала свої серце, душу і любов.
На вечір пам’яті «Я так живу, немов на світі вічна…» завітали люди, які знали і любили, товаришували і співпрацювали з Галиною Степанівною, і ті, кому вона допомагала у перших кроках в поетичному світі.
Москаленко Людмила Євгенівна – близька подруга Галини Сірої розповіла про свою дружбу з поетесою та читала улюблені вірші.
Юні поціновувачі поетичного слова, учасники літературного клубу «Думка» декламували вірші поетеси. А їх наставник – вчителька української мови і літератури ЗОШ№1 Білінська Ромуальда Едуардівна читала свою поезію.
Виступила також поетеса, журналіст Руда Майя, яка також знала Галину Степанівну і дорожила дружбою з нею.
З почуттям смутку і любові слухали присутні пісню Галини Сірої «Танго Британії» у виконанні Дігтяренко Людмили та Віта Анатолія.
Ведучі заходу – бібліотекарі Мелобенська Руслана та Мудрик Наталія запевнили, що ці спогади вплетуться у вінок слави, шани і пам’яті Галини Степанівни Сірої.
Галина Степанівна, над колискою долі з вічним неспокоєм у серці, знайшла свою підкову на щастя вересневою весною, - вона і сьогодні творить дива - дива оспівування благодатної Ямпільської землі - її природи, трудівників, захисників. З надією, що паростки миру і благодаті проростуть у вічність.
03.12.2016
