Козятинська ЦРБ
|
Народився в селі Красівка Бердичівського району Житомирської області. Був найменшим сином в багатодітній сім’ї. В 1990 році родина переїхала на постійне проживання в село Панасівку Козятинського району Вінницької області, де пройшло його дитинство і юність.
Під час строкової служби служив десантником. Після одруження та народження дітей залишив контрактну службу, влаштувавшись на роботу в Києві.
До війська призваний в липні 2014 року. Проходив перепідготовку в розвідувальному взводі гірсько-піхотної бригади. Згодом був направлений в гарячі точки сходу, служив розвідником, був командиром розвідувальної машини з позивним «Десант». На його рахунку багато проведених операцій. Воював у Дебальцевому, Попасній, Артемівську та інших місцях. Пройшов через пекло Дебальцевського котла. 23 грудня 2014 року був важко поранений в праве плече під Нікішиним. Лікувався в Харківському, Київському, Вінницькому військових госпіталях. Пройшовши курс реабілітації, 27 січня 2015 р. знову повернувся на передову. В березні був демобілізований.
Повернувшись додому, Олександр брав активну участь у житті місцевої громади. Під час місцевих виборів у жовтні 2015 року балотувався до Козятинської районної ради від Європейської партії України.
11 грудня 2015 року, підписавши контракт зі Збройними Силами України, знову повернувся на фронт. Служив в 199-му учбовому центрі ВДВ при 95-ій Житомирській аеромобільній бригаді.
В ніч з 10 на 11 листопада 2016 року, під час зіткнення з розвідувально-диверсійною групою ворога під містом Торецьк, отримав важке мінно-осколкове поранення, від якого загинув.
Олександр Оцабера був природженим військовим, знавцем своєї справи, відповідальним, хоробрим, справжнім патріотом. А ще запам’ятався порядною, доброзичливою тa спокійною людиною своїм друзям, всім, хто його знав.
За заслуги перед Батькіщиною нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни», Почесною грамотою Вінницької ОДА. Указом Президента України № 567/2016 від 21 грудня 2016 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). На честь військовослужбовця у Житомирі, на території
199 навчального центру ВДВ, біля меморіального пам’ятника загиблим в миротворчих місцях, встановлено пам’ятну дошку. В рідному селі Панасівка сесією Пузирківської сільської ради прийнято рішення про перейменування вулиці на честь героя-земляка.
28.02.2017
