У центрі Вінниці, на перетині вулиць Соборної і Театральної, знаходиться чотириповерхове приміщення, яке привертає увагу своїм станом «вічного ремонту». Споруда обставлена будівельним риштуванням та закрита сіткою, однак жодних робіт там не ведуть. Вінницький дослідник Вадим Постернак поділився у соцмережі архівними фото, які свідчать, що більше сотні років тому на першому поверсі будівлі працював кінотеатр «Експрес», який двічі змінював свою назву.
«Кінотеатр «Експрес» був розміщений на першому поверсі будинку Фігмана-Хасіна. Ця споруда існує і в наш час (на розі Соборної та Театральної), хоча кінотеатру там давно нема. Зрештою, там вже давно нічого нема — будинок років десять тому почали ремонтувати, та так на тому все й заглохло...», - зазначає вінничанин.
Заголовок рекламної брошури 1913 року, яка закликала відвідати новий кінотеатр.
Афіша фільму «Шейлок з Кракова», який показували в кінотеатрі.
«Не забувайте, що кіно в той час було німим. Як бачимо з афіші, власники кінотеатру підійшли до озвучки «Шейлока» з розмахом. Музичний супровід забезпечували жіночий оркестр сестер Пісочинських та єврейський хор із хоральної синагоги «Майдан», - пояснює вінницький історик Вадим Постернак.
Цікаво, що «Експрес» одразу позиціонував себе кінотеатром для вибагливого глядача і не збирався вдовольняти смаки малоосвіченої публіки. Про це йдеться в рекламній брошурі 1913-го року. Пропонуємо вам її переклад.
«…Наш, відкритий на днях кінотеатр «Експрес», у цьому співвідношенні саме художній. І в нас буде сміх, але сміх облагороджений, не той, що задовольняє смаки малокультурної публіки.
Поєднуючи вибір художніх програм і вміле відтворення їх на екран з музикальним акомпанементом спеціально запрошеного нами концертного тріо, ми маємо єдиний досвід в цьому роді.
Ми не скупимося на затрати, вибираючи найкраще з новинок, що з’являються. І, якщо оцінять наші старання, ми все уважніше будемо ставитися до потреб публіки, враховувати смаки навіть щодо репертуару.
У нашому розкішно обставленому, по образу столичних театрів, фойє до користування публіки буде поштова скриня, куди охочі зможуть опускати свої побажання. Дирекція театру буде керуватися під час вибору картин цими вказівками.
Розкішна обстановка, маса повітря, незрівнянний буфет, з помірними цінами, найкращі картини і музика, переконають публіку у сказаному і зроблять, ми сподіваємося, наш театр місцем приємного дозвілля вінничан. Спеціально підібраний штат працівників і обладнання театру за останнім словом техніки, забезпечать публіці цілковитий спокій та комфорт. Будь-які побажання щодо внутрішніх зручностей, приміщення, обслуговування і порядку загалом, будуть враховуватися дирекцією і швидко виконуватимуться», - дирекція Н.Н. Чокова.
У 20-ті роки кінотеатр перейменували на Друге держкіно «Червоні Зорі», а трохи згодом на Друге держкіно імені Горького.
Відомо, що після Другої світової війни в будівлі розташовувалися різні департаменти. Деякий час там працювало кафе, різні форми орендували приміщення під офіси. У 90-х споруду його включили до переліку пам’яток містобудування та архітектури Вінницької області.
Згідно із розпорядженням ОДА №251 від 21.05.1996 року прибутковий будинок на вулиці Соборній, 74 вважається архітектурною пам’яткою місцевого значення. У 2001 році влада передала будівлю в оренду на 30 років ТОВ «Оспром» (в минулому фірма «Райдуга»). Орендар обіцяв за 5 років виконати капітальний ремонт, але окрім добудови четвертого поверху та заміни балок справа не пішла.
23.04.2020
