Староста села Галина Швець крізь сльози розповідає, що Олег Миколайович був дуже людяним, добрим, зі справді все вмілими золотими руками - не те що в селі, а й далеко за його межами знали Олегову майстерність лагодити техніку. Мав чудову сім'ю, разом з дружиною виховували сина і дві донечки. Їм би тішитися дітками далі, весілля їм справляти, онуків чекати. Але рашистський звір перекреслив усі плани, розтерзав усі надії.
Остання дорога додому Олега Миколайовича була непростою. Бо воював у самому пеклі. Загинув Герой 2 травня, а зустрічали його навколішки у Крижопільській громаді 9 -го. І після останньої ночі в рідному домі його відспівали у храмі та понесли по так само встеленій квітами дорозі до місця вічного спочинку. Сотні людей прийшли віддати шану земляку, вклонитися його мужності і патріотизму, хоча б своєю присутністю підтримати родину, яка втратила чоловіка, сина батька.
На траурному мітингу слова вдячності за подвиг, за самопожертву Герою, найщиріші співчуття родині прозвучали від Крижопільського селищного голови Володимира Василишена, заступника голови районної військово - цивільної адміністрації Володимира Скалія, старости Жабокрича Галини Швець, священнослужителів.
...Зовсім молодий хлопчина у військовій формі на похороні постійно бережно підтримував дружину Героя - Олену Олександрівну, яка від горя ледь трималася на ногах, та двох його донечок. Це був син Олега Миколайовича, який невдовзі після батька теж пішов до війська, а з чорного для сім'ї дня - 2 травня - став її єдиною чоловічою опорою. Отож прагнув триматися мужньо, оберігав матусю і сестричок.
Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх". Олег Миколайович мав цю величезну любов - до найрідніших своїх людей, до земляків, до України й українців.
Тому й пішов боронити - усіх і усе - своєю любов'ю, своїм подвигом, своїм життям.
Тому у багатьох людей того дня у Жабокричі від травневого вітру горя і скорботи сльозилися очі. Тому з кожною втратою стає в нас більше ненависті до ворога, який убиває на рідній землі її кращих синів і дочок.
Найщиріші співчуття всім рідним і близьким Олега Миколайовича. Чорна сила війни забрала його з життя, але нехай у людській пам'яті він живе вічно.
Низький уклін тобі, Воїне світла. Царства Небесного твоїй добрій душі. А рідним - Господньої опіки і підтримки у страшному горі.
17.02.2025
