Герой віддав своє життя. За Україну і за кожного українця
Ще одне життя захисника забрала клята війна. У ще одну українську родину прийшло неймовірне горе. Ще одного патріота втратила Україна. І Крижопільська громада стала меншою ще на одну людину.
Чолинець Дмитро Михайлович, житель Сонячного, люблячий син, чоловік, батько двох маленьких діточок.
Велике горе, спільний біль об'єднали громаду. Вулиці Сонячного, де проживав.
Крижополя на кладовищі якого Дмитро Чолинець віднині спочиватиме вічним сном, у день прощання були заповнені сотнями людей.
Навколішки, з квітами та сльозами на очах вони проводжали в останню путь свого захисника.
Дмитро Чолинець народився у рік, коли Україна здобувала свою незалежність, 25 червня 1991 -го. І зовсім молодим через якихось три десятки років він віддав життя за незалежність своєї держави. Багатодітна родина Михайла Івановича (нині покійний) та Надії Дмитрівни виховала справжню людину і громадянина.
Навчався у школі с. Кісниця, був старостою класу, бо був - знову ці слова в минулому часі - дуже відповідальним, старанним, хорошим товаришем.
Після закінчення школи навчався у вищому професійному училищі с. Заболотне, здобув спеціальність оператора комп'ютерного набору.
У 2012 році призивався на строкову службу до Збройних сил України. Після демобілізації у 2014 році одружився.
А далі - як для у звичайній трудолюбивій дружній українській родині: з дружиною Світланою народили двох
діток - Софійку та Володимира, збудував будинок, мав добру роботу у великій агрокомпанії.
Тільки б жити, радіти життю, ростити дітей...
Оцим, мабуть як і мільйони українців розізлив рашистів, що розпочали широкомасштабну війну.
На захист своєї землі, свого дому, своєї сім'ї, своїх земляків став Дмитро Чолинець 8 Березня 2022 року. А 26 квітня його не стало.У ще одну українську родину чорним птахом прилетіла страшна звістка загинув...
Його тіло у неділю навколішки зустрічали сотні жителів громади. Як і в понеділок, день поховання, на устеленій квітами дорозі Сонячного, Крижополя.
На траурному мітингу щирі співчуття матері, дружині, усій родині Героя лунали від Крижопільського селищного голови Володимира Василишена, заступника голови Тульчинської районної військової адміністрації Сергія Чепернатого, голови Тульчинської районної ради Василя Неборецького, старости Високогреблянського старостинського округу Руслана Кушніра, у скорботі та молитві прощались з героєм священнослужителі храмів.
Розділити важкий біль втрати родини прийшло дуже багато мешканців громади.
Голова громадської організації Крижопільська спілка учасників АТО/ ООС" Володимир Басараба передав матері Дмитра Чолинця Надії Дмитрівні Державний Прапор України. На знак вдячності за мужність та відвагу за героїзм і жертовність. А ще - як обіцянка від нас усіх завжди пам'ятати Героя.
... Пролунав салют. Відтепер Дмитро Чолинець разом з полеглими Героями вже у небесному легіоні боронитиме рідну землю від ворогів. А ще проситиме у Всевищнього захисту і сил для своїх найдорожчих людей на землі - мами, коханої дружини Світлани, двох маленьких діточок.
Вічна пам'ять тобі, Дмитрику. Нехай бог успокоїть твою добру світлу душу у Царстві небеснім.
17.02.2025
