CТАТТI

18.02.2025

Автор: Байда, С.
Источник: Сільські новини. - 2022. - 8 червня. - С. 1.

Олександр Штоюнда у перші дні війни став на захист свободи і незалежності своєї держави. І всього що він так любив: матусі, сестрички, племінниці, рідних друзів. Заболотного де народився, Кісниці, де ріс далі. Бо був справжнім військовим. До своєї мрії йшов самостійно і наполегливо: військовий ліцей, Львівська військова академія ім. Петра Сагайдачного. Далі - служба у військовій частині Білої церкви. А потім - 2014-ий рашистьська агресія.

"Маріуполь, Краснопартизанськ, Ізварино, Білокам'янка... 8 років ... Він у мене виконував найважчі завдання. Таких людей повинні знати всі. Це взірець військового розвідника. Спи спокійно, брате. Біль... Співчуття рідним, близьким та побратимам. Помстимося!" - так пише на своїй сторінці командир Саші.

27 травня був його останній бій у районі населеного пункту Велике Артакове Миколаївської області.

29 травня мав би бути 34 день народження. Замість цього - неймовірне горе мами Валентини Федорівни, яка знесилено і розпачливо схилилася над домовиною зі своїм Сашунею, сестри, що втратила свого старшого братика, бойових побратимів, для яких майор Олександр Штоюнда був, попри молодий вік, справжнім авторитетом, вірним другом. І професіоналом найвищього рівня. Пітвердження цьому - орден Богдана Хмельницького, нагрудний знак "За досягнення у військовій службі" За службу державі", відзнака За особисту мужність і відвагу", За оборону Маріуполя та інші.
Олександру всетилили останню дорогу квітами, відспівали у місцевому храмі.

На мітингу про героя - земляка розповіли староста села Наталя Калєйнік, директор школи, в якій вчився воїн, Тетяна Кричка. Городківський сільський голова Олена Резнік подякувала Валентині Федорівні за синочка, який без вагань пішов боронити рідну землю від ординської назвали рашистів, попросила у Всевишнього сили мамі, сестричці, бабусі Саші, аби вони зуміли пережити непоправну втрату.

Скорботна процесія під "Плине кача" рушила на місце вічного спочинку майора Олександра Олександровича Штоюнди. Військові почесті на знак шани героя, державні прапори, гімн, море сліз, земляки, рідні...

Усе, що він боронив. Усе, що любив. Небесний легіон наших захисників поповнився ще одним янголом. Вічна пам'ять тобі, Сашуню.

Царства Небесного твоїй добрій душі. Матусі твоїй і всім рідним - найщиріші співчуття.