CТАТТI

18.02.2025

Автор: Байда, С.
Источник: Сільські новини. - 2022. - 15 червня. - С. 1.

Сьогодні Олександру Юрійовичу Савченку мало би бути 30. Всім років тому, у пекельному 2014 - му, встигло виповнитися 22. У свій день народження він воював під Довжанським. Бо війна з "руським міром" почалася тоді. Беззаперечна істина для всіх, хто це знає, хто про це пам'ятає.

Гортаємо підшивку нашої газети за 2014-ий. Липень Фото Саші у чорній рамці.

Публікація "Він з любов'ю дивиться з Небес": З середини липня Формування Саші, як і кольких інших, було Заблоковано в кільці на кордоні. Їх обстрілювали без упину і з боку росії, і від мерзених "мирних" сепаратистів. А наші хлопці ділили між собою крихти їжі, ковточки води, підтримували сили соняшником, який тільки - но починав дозрівати на полях...

Кілька разів вони пробували вирватися зі смертельного кільця. Командир сказав:

"Дзвоніть мамам, нехай моляться за нас, бо більше ні на що надії немає... Батьки жили від дзвінка до дзвінка, від звістки до звістки. Це було пеклом. Але найгірше чекало попереду...

Кажуть Бог спішить забирати найкращих. І для батьків їх діти завжди будуть найкращими. Біль спопеляє душу від того, що й Україна втрачає найкращих. Сашуню, твоєю мрією було море. Натомість у морі сліз і горя тоне мамина душа, рветься батьківське серце. Замість морського безмежжя ти злетів на Небеса і дивитимешся на рідну землю звідти. Ти зробив усе що міг, щоб тут жили в спокої..."

Олександр Савченко був першим з нашого району, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України. З його героїчною загибеллю у Крижопіль тоді, у 2014 - му, прийшло відчуття справжності війни. Жаль, що прийшло не для всіх.
А незабаром на війні обірвалося життя Сергія Бойка, Олександра Колівошка, Юрія Мельника, Руслана Бондаря... Бо російська агресія тривала, а наші герої робили все, щоб її зупинити. Ціною власного життя.

На мирній території тим часом тривало життя звичне: вироби, політичні ігрнища, піар - акції різного гатунку і корупція різного штибу.

Допоки рашисти не нагадали 24 лютого всім, що ворог - сусід нікуди не дівся і цілі його знищити Україну залишилися.

Затрилися трагічними матеріалами перші сторінки нашої газети знову. Знову несила знайти слова після похоронів наших захисників.

Минулого тижня таких похоронів було чотири підряд у двох громадах: неділя - Дахталія, понеділок - Гарячківка, вівторок - Кісниця, середа - Красносілка...

З 24 лютого 2022 року до Війська Небесного наших захисників додалися Дмитро Мельниченко з Жабокрича, Роман Вакарчук з Гарячківки, Дмитро Чолинець із Сонячного, Олег Очеретнюк із Жабокрича, Сергій Кінзерський із Гарячківки, Констянтин Новожен із Крижополя, Віталій Харук із Городківки, Валерій Мерва з Крижополя, Володимир Дазіда з Вільшанки, Генадій Борщевський з Гарячківки, Вадим Марчук із Дахталії, Олександр Штоюнда з Кісниці, Денис Ковбасюк із Високої Греблі, Анатолій Кужидим із Красносілки.

Допоки нашої газети - доти і писатиме вона про всіх і кожного.

Не просто короткими повідомленнями і твердженням "Слава героям! Герої не вмирають!
Бо вони, на біду, гинуть.
Бо ми зобов'язані пам'ятати про них - з болем і гордістю.
Бо в них були і є - мама, тато, діти, дружини, брати, сестри, кохані. Навіть бабусі й дідусі у багатьох. Бо вони - найкращі, які знали, за що ця війна ось уже всісм років триває.
Бо їм не було байдуже.
Бо вони - це і є та, краща, Україна. Яка - не територія. А вчинки і подвиги, кров і втрати. І герої, які залишаться в нашій історії.

Пам'ятаємо - всіх і кожного.
З - 30-річчям тебе, Сашуню...