CТАТТI

18.02.2025

Автор: Байда, С.
Источник: Сільські новини. - 20223 - 12 квітня. - С. 1.

У суботу, 8 квітня, теплого весняного сонячного дня, Соколівка Крижопільської територіальної громади проводжала в останню путь сина України Андрія Віталійовича Носача. Вірний військовій присязі, він поклав своє молоде життя на Донеччині.

Віддати останню шану воїну прийшла багатолюдна Соколівська громада, прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, представники влади та мешканці громади…
Андрій був безмежно світлою, щирою, життєрадісною та позитивною людиною. Народився 15 листопада 1986 року в Первомайську, що на Миколаївщині. Там же закінчив дев’ять класів у школі № 6.

Далі продовжив навчання у Первомайському коледжі, став спеціалістом з ремонту та обслуговування комп’ютерних систем. Потім була служба у Військово-морських силах Збройних сил України.

На початку березня цього року став на захист України. Старший солдат Носач Андрій Віталійович був стрільцем-снайпером 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти. Загинув 2 квітня 2023 року під час ведення стримуючих дій противника поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області.

…Остання дорога Андрія була на плечах військових, земляків. Вся вона – від рідної хати і до місця вічного спочинку - рясно встелена квітами. А ще рясними сльозами батьків - Ольги Володимирівни та Віталія Миколайовича, які повільно йшли за сином, підтримуючи одне одного у цій такій важкій ході.

У розквіті сил обірвалось життя їхнього Андрійка, ще стільки всього не встиг він у своєму житті… Не встиг одружитись, не встиг попрацювати на комп’ютері, який власноручно склав, не встиг допомогти ще багатьом односельцям зробити будь-які ремонтні роботи, що Андрій дуже любив і за що вони будуть його пам’ятати. Вільний від роботи час присвячував риболовлі, яку обожнював.
Недожив, недолюбив, недомріяв…

…Мітинг пам’яті на честь Героя відкриває староста Соколівського старостинського округу Олег Хитрук.
Виступають Крижопільський селищний голова Володимир Василишен, заступник начальника Тульчинської районної військової адміністрації Володимир Скалій, начальник другого відділу РТЦК та СП підполковник Володимир Мороз. Висловлюють щирі співчуття батькам загиблого Героя, дякують за виховання захисника України, який без вагань став на захист Української держави.

Лунає Державний Гімн України на честь солдата, салют. Начальник другого відділу РТЦК та СП підполковник Володимир Мороз передає Ользі Володимирівні та Віталію Миколайовичу Державний Прапор України…

Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль від втрати рідної людини…
Кожний мешканець громади схиляє голову перед відвагою, стійкістю та патріотизмом Андрія.

Нехай добрий, світлий спомин про мужнього захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
…Слова, що в заголовку , народилися у зболеній душі його матусі, Ольги Володимирівни, коли вона дізналась про смерть сина. Вилились з болем, розпачем, сльозами:
Загинув син, нема солдата.
Залишились ще не старі,
Але такі самотні мама й тато,
Що житимуть без тебе на землі.
Я не почую більш ніколи слово «мама»,
Не посварю тебе, що знов курив,
І не сміятиметься твій серйозний тато,
Що ти велику щуку знов зловив…
Настане ніч у білім світі й наших душах –
Нема життя без тебе, сину мій!
Андрійку, ми тебе так сильно любим,
Прости, що не зуміли зберегти…

Вічна і світла пам’ять Герою! Найщиріші уклінні співчуття його батькам і всім близьким.