CТАТТI

18.02.2025

Автор: Байда, С.
Источник: Сільські новини. - 2023. - 28червня . - С.3

…Його зустрічали по встеленій квітами дорозі – дорозі, якою він більше не пройде – до свого дому, до коханої дружини , до донечки та сина. Бо Гребень Олег Миколайович зробив свій вибір – вибір справжнього чоловіка і патріота, коли перші дні повномасштабного вторгнення рашистів пішов захищати рідну землю. Клятий ворог забрав його життя – і горем увірвався в долі його родини, приніс смуток і печаль у Городківку, що теж йому стала рідною.

З дому скорботна процесія прибула до Алеї, пам’яті, яку ще тільки у п’ятницю відкривали у Городківці. І тепер на ній буде ще два портрети, адже звістка про ще двох загиблих прийшла у громаду.

Голова громади Олена Резнік, відкриваючи мітинг на честь загиблого Героя, каже що болючими кулями прилітають одна за одною трагічні звістки про смерть земляків на війні з ординцями. Серед них – Олег Миколайович.

«Народився наш герой 5 вересня 1969 року у Приморському краї, але дитинство його пройшло на Черкащині, згодом - на Вінниччині. Закінчив школу, відслужив в армії, одружився і разом з дружиною у 1991 році переїхали у Городківку. Працював на цукровому заводі підробляв будівельником, адже хотів, аби в сім’ї де підростали діти, всього вистачало. Ніхто не сказав і не скаже про нього жодного поганого слова – бо був надзвичайно добрим, щирим, готовим прийти на допомогу. У 2014 році брав участь в антитерористичній операції, 26 лютого 2022 року знов пішов на війну, аби боронити свою Україну. Під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Макарівка Волинського району Донецької області, Олег Миколайович отримав поранення, несумісні з життям. Висловлюємо найщиріші співчуття дружині, дітям та всій родині. Поділяємо горе та схиляємо голови у глибокій скорботі. Низький уклін родині за Героя. Нехай Господь упокоїть його душу, світла та вічна пам'ять тобі, наш Олеже».

Слова співчуття від імені влади району та області висловив на мітингу заступник начальника Тульчинської районної військової адміністрації Володимир Скалій.

«Сьогодні ми прощаємося зі справжнім чоловіком і мужнім воїном, який до кінця виконав свій обов’язок, який своєю мужністю наближав нашу таку жадану Перемогу. І вона обов’язково буде, адже на її вівтар кладуть життя найкращі, серед яких – Олег Миколайович Гребень. А Герої - не вмирають, вони з нами доти, допоки ми їх пам’ятаємо».
Побратим полеглого Олег зазначив, що той був кращим, завжди готовий підставити своє плече, справжнім другом і доброю щирою людиною.

А тепер він став перед Небесним престолом, і вже там перед Господом проситиме за нашу перемогу та про Божу опіку його найріднішим та всім воїнам, які виборюють нашу свободу і незалежність».

Священник Православної Церкви України отець Сергій зазначив, що Олег Миколайович проявив найбільшу заповідь Божу – заповідь про любов, віддавши життя з нас. Ми повинні бути вдячні нашим Героям, але одночасно кожен має докладати зусиль, аби закінчилася ця війна. І маємо попрощатися з усім московським, з отим «руським миром» який зовсім не мир, а горе й страждання. Нехай Господь упокоїть душу спочилого воїна Олега у місці, де всі праведні спочивають. Ми молимося і будемо молитися про упокоєння його душі. Висловлюємо співчуття рідним і близьким від ПЦУ від себе особисто … Слава Ісусу Хресту. Слава Україні!».

Хвилиною мовчання Олена Іванівна закликає вшанувати пам'ять усіх полеглих, усі хто віддав життя за наше майбутнє і пом’янули їх у своїх молитвах. «Нехай пам'ять про загиблих згуртує усіх нас, живих», каже голова.

«Тобі не вдалось дочекатися Дня Перемоги,
У щирих обіймах зустрітися знову з дітьми …»
читає рядки з поезії ведуча скорботного мітингу.
І плачуть рідні і все село за своїм Воїном.
І пливе городківськими вулицями ще один герой у домовині, вкритій синьо – жовтим знаменом.
І болить душа від розпачливого ридання, дружини що омиває прапор, і гірко плаче донечка.
До високості Небес, куди летить душа захисника, лунає військовий салют.

Вічна і світла пам’ять Олегу Миколайовичу – за його героїзм, за жертовність.

Родині – найщиріші співчуття, Господньої та людської підтримки у ці надважкі часи.