CТАТТI
09.03.2025
«Встань, Альошо, не йди від нас, глянь, яке сонечко, а там тобі буде темно…»
Не плач – розпачливий стогін рідних чуло в той день звичайне українське село Тернівка, бачило гіркі сльози сотень односельців та жителів Крижопільської громади.
Бо люди прощалися з Воїном. Захисником, Героєм – Бурденюком Олексієм Миколайовичем. Ще в одній домівці оселилось горе, розпач, невимовний сум.
Напередодні, 18 липня 2024 року, у громаді зустрічали скорботний кортеж з Героєм. А вже наступного дня сотні людей проводжали захисника дорогою до його вічного спочинку. Він загинув за Україну.
Бурдейнюк Олексій Миколайович, 24 липня 1981 р.н., навчався у Тернівській школі, після її закінчення – у Заболотненському ВПУ 31. Здобув професію механіка, тракториста-машиніста, ще працював будівельником. У 1999 році служив строкову службу в Збройних силах України.
У 2007 році одружився, наступного року в сім’ї з’явилася донька Неля, пізніше народилася ще одна донечка – Поліна.
Позитивний, добрий, завжди з усмішкою на обличчі…
На захист України Бурдейнюк Олексій став у серпні 2023 року. Був старшим стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
Загинув 2 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопокрівка Пологівського району Запорізької області.
Та 10 жовтня родина отримала повідомлення, що Бурдейнюк Олексій вважається зниклим безвісти. І лише тепер тіло Героя знайшло свій спочинок на кладовищі у рідному селі.
«У громаді знову дуже гіркий день. Війна забрала ще одного Героя-захисника. Розумного, доброго, хороброго, справедливого, гідного – саме таким був Олексій Миколайович Бурденюк.
А ще він дуже любив Україну, а тому без вагань став на її захист. Захищав державу, рідну Тернівку мужньо.
Герої не вмирають, вони просто відходять у вічність і захищають нас з Небес. Їхні душі відчуваються у кожному нашому подиху, у кожному битті серця.
Вони залишаються з нами, щоб ми пам’ятали, яку ціну заплачено за кожен мирний ранок, за кожен прожитий день. Низький уклін рідним та близьким Героя», - звертається до рідних та учасників мітингу Крижопільський селищний голова Володимир Василишен.
«Його загибель – це непоправна втрата не тільки для нашої громади, але і для України. Від імені військових висловлюю щирі співчуття родині, близьким та друзям загиблого. Сумуємо разом із вами. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас», - говорить на мітингу начальник другого відділу Тульчинського РТЦК та СП Володимир Мороз.
Щирі слова співчуття рідним Олексія Бурденюка висловлюють староста Тернівського старостиного округу Оксана Підлубна, учителька, колишній класний керівник загиблого Світлана Хитрук. У їхніх виступах не слова, а крик усіх українських жінок – матерів, дружин, сестер, доньок: змилуйся, милосердний Господи, зупини цю прокляту війну. Нехай не гинуть українські сини, нехай не старіють передчасно від горя і болю жінки, нехай діти не ростуть сиротами.
Як і годиться, коли Україна прощається зі своїм Героєм, лунає Державний Гімн, залпи салюту, рідним передають Державний прапор України…
А над кладовищем ще довго чується відлуння слів рідних Олексія Бурденюка: «Встань, Альошо, не йди від нас, глянь, яке сонечко, а там тобі буде темно… Он скільки людей прийшло до тебе».
Звертань: 25
