На жаль, війна залишила ще одну сім’ю без дорогої людини…
Як скаже на скорботному мітингу голова Крижзопільської територіальної громади Володимир Василишен, немає різниці – чи від куль гинуть наші Герої, чи помирають від травм, отриманих в результаті нещасного випадку там, на війні – болю у рідних не менше і сліз не менше, як не менше суму в громаді. Бо кожна втрата Захисника глибоко западає в душу кожного її жителя і залишає там глибоку рану, нагадуючи про ціну свободи і незламності нашого українського духу.
Ростислав Петрачик родом з села Термахівка Іванівського району, що на Київщині. Відповідальність та працьовитість у нього ще з дитинства.
Після закінчення місцевої школи відслужив строкову службу в Збройних силах України.
Навчався у школі поліції. Працював дільничним інструктором у селищі Іванків, інспектором патрульної служби, згодом – сержантом поліції особливого призначення.
Ще зовсім молодим, у 25 років, переїхав на постійне місце проживання дружини Альони – в Крижопіль, у подружжя народився син Сергійко. Трудився в кар’єрі, що в Гарячківці, в ТОВ «АВ метал груп».
На військову службу признаний 24 лютого 2023 року Тульчинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Ростислав служив водієм другого зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу однієї з військових частин Збройних силах України. Трагічно заинув у дорожньо-транспортній пригоді. Лікарі боролися за життя Ростислава Володимировича, проте 4 серпня 2024 року, перебуваючи у лікарні ім. Мечникова в м. Дніпро, життєва зірка нашого Героя-захисника згасла.
Словами важко загоїти на серці страшну рану від втрати. Проте світлі спогади про людину, яка чесно і гідно прожила своє життя, залишивши по собі плоди своїх добрих справ, завжди будуть сильнішими за смерть.
…Теплого недільного серпневого дня 2024 року проводжали в останню путь крижопільчани свого Захисника – Петрачика Ростислава Володимировича. Було багато квітів, людей різного віку, які прийшли висловлювати слова співчуття рідним Героя. Провести Героя в останню дорогу прийшли рідні, побратими, керівництво громади, священнослужителі, друзі, знайомі, небайдужі мешканці громади.
У скорботі присутні схилили голови та вшанували пам’ять Захисника хвилиною мовчання.
«Дякуємо нашому Герою за вірність Батьківщині, за наш спокій, за наші мирні будні. Схиляємо в скорботі голови перед світлою пам’яттю Захисника – сина, чоловіка, батька, побратима, товариша. Щирі співчуття рідним та вічна слава Герою!» - промовляє на скорботному мітингу Крижопільський селищний голова Володимир Василишен.
Співчуття від військових родині висловлює начальник другого відділу Тульчинського РТЦК та СП підполковник Володимир Мороз. Він передає Державний Прапор України сину Героя.
Тричі – на мітингу в центрі селища та під час поховання тіла Героя – звучить Державний Гімн України на честь Захисника, тричі скорботну тишу прощання порушують постріли салюту…
Ростислав Петрачик чесно та гідно прожив своє коротке життя, залишивши по собі добрі спогади у серцях тих, хто знав його. Розділяємо біль втрати та сумуємо разом з рідними.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас.
09.03.2025
