Спочатку шлях проліг до Гарячківки, де священики провели заупокійне богослужіння. А потім від маминої хати – до Крижополя. Страшна дорога, якою батьки назавжди проводжають свого сина, бабусі – онука…
У Крижополі Сергія теж зустрічали навколішки, з квітами і сльозами. Мітинг на честь Героя, якого вбила росія, відбувається біля пам’ятного знаку полеглим у зоні АТО-ООС.
Коротка біографія вмістила зовсім коротке життя. Народився 17 листопада 2001 року у Городківці. У 2007 році пішов у перший клас Гарячківської середньої школи, згодом переїхав до Тернівки, але закінчував 9-річне навчання на Одещині у Подільському районі. Після цього вирішив повернутися в Гарячківку, де мешкала його бабуся. Працював у місцевих фермерів. Був завжди відкритим, щирим, готовим допомогти кожному, хто потребував його підтримки.
Самостійно прийшов до військкомату, прийнявши мужнє рішення стати на захист своє Вітчизни, і пілписав контракт.
Був стрілцем-санітаром 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині загинув 31 серпня 2024 року.
Голова Крижопільської громади Володимир Василишен говорить у своєму виступі про те, що у Крижопільській і Городківській громадах завжди пам’ятатимуть подвиг Сергія – одного з тих, хто віддав своє життя з а свободу і незалежність України. «цей біль утрати ніколи не вигоїться у серцях тих, хто знав і любив Сергія. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Нехай Бог пошле Царство Небесне його душі, нехай вічною буде пам’ять про нього».
Старший офіцер 2 відділення Тульчинського РТЦК та СП капітан Дмитро Тирса зазначає: «Сьогодні ми низько схиляємо голови перед нашим Героєм, який був вірним військовій присязі та українському народу, і, проявивши стійкість, мужність та героїзм, віддав найдорожче – своє життя за нашу державу та всіх нас. Від усього особового складу Збройних сил України прийміть найщиріші співчуття, шановні рідні та близькі Сергія. Вічна пам’ять та слава Герою! Вічна пам’ять усім, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України».
Ще одного молодого Воїна несуть на кладовище у Крижополі. Тут, на алеї, де поховані Герої, знову сумно приспущені прапори над їх могилами. Бо у Війську Небесному займає своє місце ще один Янгол. Зовсім молодий. Який собою прикривав свою Україну.
Прапор, під яким і за який воював син, вручають мамі. Розпачливий плач рідних зливається з військовим салютом.
Спочивай у мирі, Сергійку. Уклінна вдячність тобі за мужність і справжній патріотизм. Вічна і світла пам’ять тобі, Воїне.
09.03.2025
