Михайлик народився у Савчиному, хоронили його в Крижополі. Тут він перед службою жив і працював, тут чекали його рідні. Ще до початку повномасштабного вторгнення підписав контракт і брав участь в ООС у складі славнозвісної 56-тої Маріупольської бригади.
Був учасником бойових дій ще до повномасштабного вторгнення. Під час проходження служби він зі своїм підрозділом знищив не один десяток ворожої техніки, танків та живої сили противника. Отримав контузію під час Захисту Донецького аеропорту.
Професійно і мужньо воював уже під час повномасштабного вторгнення.
Був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
12 липня під час ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Григорівка Донецької області Михайло загинув. Залишивши вічну болючу рану у всіх, хто його знав, залишивши у пам’яті свою осяяну посмішку юнака, який у зовсім молоді роки був справжнім чоловіком і Українцем.
Уклінна вічна пам’ять тобі, Михайлику.
25.03.2025
