В історії нашої Вітчизни немало радісних і сумних подій. Героїчне і трагічне йдуть поруч. Це особливо відчуваєш, коли звертаєшся до сторінок, пов'язаних з Великою Вітчизняної війною 1941-1945 рр. Перемогти або загинути - другого вибору в жорстокій битві з фашизмом не було.
Україна в числі перших прийняла на себе тяжкий удар фашистських армій. У перші дні війни молодший лейтенант Кіндрат Гаврилович Клименко - учасник бойових дій. Розглянемо сторінки його біографії.
Народився 25 жовтня 1913 року в селі Шуро-Копіївці Тульчинського району в сім'ї селянина. У 1931 році закінчив Тульчинський педагогічний технікум, працював вчителем в селах Журавлівці, Горишківці.
У 1934 році призваний до лав Радянської Армії. Закінчив у 1938 році курси молодших лейтенантів. Брав участь у визволенні західних облас-іей України, воював з білофінами.
З лютою ненавистю громив фашистських загарбників на Південно-Західному, Центральному, на Першому Білоруському фронтах.
За сміливість і мужність був відзначений орденом Леніна, двома ор¬денами Червоного Прапора, орденом Кутузова III ступеня. Дослужився до звання майора. В. останній війні К.Г. Клименко командував ескадроном.
27 січня 1945 року заступнику командира кавалерійського полку майору Клименку було доручено провести розвідку боєм, забезпечити створення плацдарму на ворожому березі річки Одер.
Осідлані коні, більше сотні кавалеристів вичікувально дивилися на майора. Великий і сильний, він володів непереборним шабельним ударом. Кавалеристи цінували його за сміливість і відвагу в бою.-Він воював :І непохитною рішучістю, менше всього думав про особисте життя. Він :шав залізний закон війни - перемагає той, хто всією душею прагне до перемоги.
Переправившись через ріку Одер, кавалеристи геть змітали гітлерівців на своєму шляху. Прорвавши дві лінії оборони ворога, ескадрон майора Клименка увірвався на залізничну станцію Альткесель.
Гітлерівці не чекали появи кавалеристів, у паніці спасались втечею, але спастись вдалося небагатьом. Майор Клименко, подаючи особистий приклад бійцям, з автомата знищив до ЗО і шаблею зарубав п'ятох і ітлерівців.
Також був знищений підрозділ ворога в кількості двохсот німців, який прийшов на підкріплення станційному гарнізонові.
А далі завдання - захопити місто Гринберг. Розпочався бій з переважаючими силами ворога в кількості двох піхотних батальйонів проти одного ескадрону майора Клименка, якого ворог оточив міцним кільцем.
Командир ескадрону приймає рішення - врізатись у кінній атаці в колону ворога і, діючи автоматами, клинками, вирватись з оточення. За добу ескадрон, утримуючи плацдарм, увійшов у місто Гринберг.
За мужність і відвагу на фронтах боротьби з німецько-фашистськими окупантами Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року майору Кіндрату Гавриловичу Клименку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
27 лютого 1945 року майор К.Г. Клименко пише свої останні листи з фронту дружині та синам Анатолію й Федору.
Синам бажає здоров'я, доброго навчання, передає сердечне батькі¬вське вітання, щоб виховувались у дусі любові до своєї Вітчизни, щоб були йому гідною зміною.
Не судилося Кіндрату Гавриловичу побачити свою родину. 10 берез¬ня 1945 року в одному з боїв на території Польщі загинув смертю хоробрих. Похований у місті Грифіні (ПНР). Над його могилою піднявся обеліск безсмертя.
Сини виконали заповіт батька. Одержавши вищу освіту, живуть і працюють у місті Одесі.
Односельчани не забувають свого земляка. Біля його пам'ятника завжди живі квіти, одна з вулиць села носить ім'я героя.
26.04.2011
