CТАТТI

02.06.2011

Автор: Томашпільська центральна районна бібліотека

Село Велика Русава розташоване біля витоків річки Русавка, лівої притоки Дністра. Село розташоване за 12 кілометрів від районного центру – Томашпіль.

Населення на кінець 2001 року складало 1539 чоловік.

З давніх-давен долина річки була місцем проживання первісних людей.

Сліди їх проживання зустрічаються і нині. За кількістю і якістю знахідок з каменю можна зробити висновок, що в цій місцевості існувало постійне поселення первісних мисливців. Знахідки кам’яних сокир і знарядь праці можна впевнено датувати періодом мезоліту.

В період неоліту долина річки була місцем поселення стародавніх землеробів.

Від епохи трипільської доби (IV-III тис. до н.е.) трапляються численні знахідки шліфованих кам’яних сокир, молотків, уламків кераміки (територія Малої Русави). Знахідки бронзової сокири свідчать про наявність населення в епоху бронзового віку (II ст.. до н.е.).

Документальна згадка про село відноситься до початку XIII ст. з літопису, написаного в 14 ст. відомо, що біля витоку річки Русавка існувало містечко: Біла Русава з двома кам’яними православними церквами.

Поряд з русичами в містечку проживали вірмени-ремісники і торговці, які мали свою церковну громаду.

За даними літопису місто було зруйноване під час монголо-татарської навали. Збереглися народні перекази, які підтверджують існування міста. При цьому вказується точне місцезнаходження – це сьогоднішні урочища Закоти, Ланок.

Під час сільськогосподарських робіт в цій місцевості раніше виорювали багато уламків кераміки, обробленого каменю, в тому числі церковних кам’яних колон.

Про добу русько-литовської держави, періоду польського панування та періоду козаччини відомостей не збереглося, лише в народних переказах збереглася память про походження одного з двох курганів на околиці Великої Русави.

Як розповідається, курган виник на місці битви між турками і поляками. Під цим курганом було захоронено загиблих турків і татар.

Наступна документальна згадка про існування села відноситься до першої половини 18 ст.

З цього часу існувало два села: на лівому березі річки – Мала Русава, на правому березі – Велика Русава. Ось, що можна прочитати в церковних книгах того часу: „Мала Русава расположена при р. Русава на возвишеності Железная дорога ст. Юрковка в 12 верствах; почтово-телефонная „Томашполь” в 10 верстах. Местность здоровая; почва черноземная. Из дарственой записи виданой в 1779 г. Князем Любомирським видно, что настояний приход состоит из Малой Русави и деревни Фолюшовки и входит в состав Винницкого повета Брацлавського воєводства. Нине все население православное: 684 мужчин и 679 женщин.

Все они крестьяне-земледельцы. Первые сведения о храме относятся к 1767г., когда прихожане соорудили деревяный храм во имя святого Николая, а владелец князь Любомирский выделил землю для приходского священника.

В 1889 г.за ветхостю церков была раз обрана и на ее месте сооружена прихожанами при пособии казны новая деревяная в честь того же святителя. Церковно-приходская школа была открыта в 1981 году, помещалась в общественом здании”.

У 19 ст.ці села належали поміщикам Виногродським. У травні 1861 року в зв’язку з незадовільними умовами звільнення від кріпацтва в селі відбулося заворушення, яке закінчилося сутичкою з військовими.

В 19 ст. Русава була великим багатим селом, з двома водяними млинами, базаром, капітальними господарськими спорудами поміщицьких маєтків.

Особливо відрізнялись своєю красою садиба панів Виногродських (територія сьогоднішнього дитячого садка).
Під час першої російської революції (1905-1907р.р.) у Великій Русаві селяни провели кілька страйків.

В період революції 1917-1920р.р. в селі великих бойових дій не відбувалося. Як память про події громадянської війни залишилась братська могила розстріляних червоноармійців.
Остаточна радянська влада утвердилась в селі в 1920 році. На початку 30-х років в селі проведено колективізацію. Було створено 4 колгоспи.

Пережила село трагедію голодомору та репресій. Точна кількість померлих невідома, але є братська могила, де захоронені жертви голодомору.

В роки світової війни село було окуповане 20 липня 1941 року, Велику Русаву окупували румунські війська, запровадили тут „новий порядок”.

Не повернулося з фронтів війни 314 жителів села. На території села є дві могили, в яких похоронно розстріляних червоноармійців, двох німецьких солдат і двох добровольців РВА.

На території села знаходяться могили та поховання:

1.Курган на околиці Русави біля кладовища, час появи не встановлено, (розораний).

2.Курган біля ремонтної майстерні періоду боротьби з турецькою агресією (70-80 р.р. 17 ст.). Засипаний під час будівництва майстерні.

3.Братська могила п’яти червоноармійців періоду громадянської війни. Розміщена неподалік дороги на старому кладовищі, з встановленим на ним пам’ятним знаком.

4.Братська могила жертв наслідків голодомору на старому кладовищі. Ніяких пам’ятних знаків не встановлено.

5.Дві могили, в яких захоронено два німецькі солдати і два добровольці РВА, що були розстріляні червоноармійцями в 1944 році. Прізвища розстріляних невідомі. Одна могила знаходиться в центрі села, друга на північно-східній околиці біля саду.