Вінницька область заснована у 1932 р. і займає 4,5 % території України. Вона розташована в центральній частині Правобережної України і межує з сімома областями – Чернівецькою, Хмельницькою, Кіровоградською, Житомирською, Київською, Черкаською, Одеською. На південному заході Вінниччини, по р. Дністер, на ділянці 202 км проходить державний кордон з Республікою Молдова.
Відстань від м. Вінниця до м. Києва:
- залізницею - 222 км;
- шосейними дорогами - 260 км.
В області є понад три тис. пам'яток історії та культури, 25 державних музеїв, у тому числі такі потужні як Національний музей-садиба М. І. Пирогова, обласні - краєзнавчий та художній. Територією області проходять сім автодоріг державного і місцевого значення. Автошлях Львів-Вінниця-Кіровоград-Кам'янка співпадає з міжнародним транспортним коридором Балтійське море-Чорне море.
Південний Буг, Дністер, Мурафа, Ров, Рось, Соб, у цілому 3600 великих, середніх та малих річок загальною довжиною понад 8,5 тис. км, 70 водосховищ, чотири тис. ставків. Майже 12 % території області займають ліси.
Культура
Вінниччина має славні культурно-мистецькі традиції, що формувались упродовж віків. Сьогодні їх гідно продовжують сотні колективів різних жанрів, 297 з яких носять почесні звання - народний (зразковий) аматорський. Серед колективів, що стали візитівками області, – фольклорно-етнографічні – «Русава» Стінянського СБК Томашпільського району, «Берегиня» Івашківського СБК Шаргородського району, «Веселка» Талалаївського СБК Погребищенського району, «Дивоцвіт» Гаванської ДМШ Тиврівського району, «Брика» Бохоницького СБК Вінницького району, фольклорні – «Щедрівочка» Чуківського СБК Немирівського району, «Війтівчанка» Війтівського СБК Бершадського району, ансамблі сопілкарів «Жайвір» Баланівського СБК Бершадського району, пісні і танцю Краснопільського СБК Гайсинського району, української пісні «Краса Поділля» Барського районного центру дозвілля, хоровий колектив працівників культури Вінницького району, хор «Вінок Поділля» Іллінецького РБК, оркестри народних інструментів «Любисток» Тульчинської ДМШ, «Барвінок» Гонтівського СБК Чернівецького райо¬ну, інструментальний гурт «Чуківські музики» Чуківського СБК Немирівського району, духовий оркестр Прелата Свідницького Шаргородського РБК, тріо бандуристок Хмільницького РБК, театральний колектив Гайсинського РБК, державний ансамбль пісні і танцю «Поділля», народний ансамбль танцю «Барвінок» Вінницького центру художньо-хореографічної освіти «Барвінок», фольклорні гурти «Щедрик» Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, «Вишня» Вінницького державного аграрного університету.
Традиційні народні ремесла відроджують і пропагують тисячі умільців. У цій прекрасній когорті – майстрині народного гончарства – заслужений майстер народної творчості України Фросина Міщенко (с. Новоселівка Гайсинського району), заслужений майстер народної творчості України Тетяна Шпак (с. Бубнівка цього ж району), Людмила Філінська (м. Вінниця), Роман Чмерук (м. Погребище), подружжя Василь Рижий і Наталя Лавренюк (м. Ладижин), писанкарки Оксана Городинська, Марія Гоцуляк (м. Могилів-Подільський), Марина Верхова, Оксана Верхова-Єднак, Тетяна Пірус (м. Вінниця), майстри витинанки Дмитро Власійчук (м. Хмільник), Наталя Гуляева (с. Рахни-Лісові Шаргородського району), майстри соломоплетіння Володимир Карпуша (с. Вінницькі Хутори Вінницького району), Галина Чадюк (с. Носиківка Шаргородського району), вишивальниці – заслужений майстер народної творчості України Галина Данилюк, Оксана Безрученко, Євдокія Чугунова, Марія Матюх, Олена Денисова (м. Вінниця), живописці - заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Катерини Білокур Віктор Наконечний, який відкрив у власному будинку картинну галерею, Віктор Крижанівський, Тетяна Дедова (с. Клембівка Ямпільського району), заслужений діяч мистецтв України Федір Панчук, Іван Горобчук (м. Вінниця).
Справу видатних збирачів фольклору Насті Присяжнюк, Гната Танцюри, Марії Руденко гідно продовжують Зоя Чорна (с. Стіна Томашпільського району), кавалер ордена княгині Ольги III ст. Ганна Коваль (с. Бохоники Вінницького району), Володимир Вовкодав (с. Кармалюкове Жмеринського району).
Традиційні заходи
• Всеукраїнське свято народного мистецтва «Українська витинанка» започатковане 1993 р. у м. Могилеві-Подільському, на батьківщині фольклористки, майстра народної творчості, заслуженого працівника культури України Марії Руденко (1915-2003). Гостинно приймає відвідувачів районний музей етнографії і народного мистецтва ім. М. Руденко, в якому зберігаються особисті речі та роботи відомої майстрині. Також у Могилеві-Подільському діє єдиний в області міський будинок народної творчості, де створено унікальний Музей витинанки.
•Всеукраїнський симпозіум-практикум «Бубнівська кераміка» започаткований 1995 р. у с Бубнівка Гайсинського району, одному з найвідоміших центрів народного гончарства південно-східного Поділля, що славиться глибокими традиціями, красою та своєрідним характером керамічних виробів. Вироби учасників пленеру зберігаються у фондах музею-садиби видатних майстрів, основоположників бубнівської кераміки, братів Якова і Якима Герасименків, ус. Новоселівці.
•Всеукраїнський симпозіум скульпторів-каменярів «Подільський оберіг» започаткований 1986 р. у с. Буша Ямпільського району. Роботи учасників знаходяться на території Державного історико-культурного заповідника «Буша». Це – комплекс пам'яток археології, історії та культури, серед яких викликають інтерес язичницький скельний храм з художніми наскельними рельєфами, аналогів якому немає у світі, залишки оборонної фортеці з підземними ходами XV- XVII ст., козацький цвинтар. Багато легенд і переказів розкажуть жителі Буші та навколишніх сіл про Гайдамацький Яр.
• Всеукраїнський огляд-конкурс автентичних колективів на приз Г. Танцюри збирає фольклорні та фольклорно-етнографічні гурти зі всієї України. Започатковано 2001 р. у м. Гайсині, на батьківщині відомого фольклориста Гната Танцюри. Неподалік у с Зятківці поховано Явдоху Зуїху, від якої Г. Танцюра записав понад тисячу пісень та багато інших фольклорних матеріалів. Там же відкрито пам'ятник «Народній пісні жити», а в с Кущинцях, де народилася народна співачка, у 2007 р. відкрито їй пам'ятник.
• Всеукраїнське свято кобзарського мистецтва ім. В. Перепелюка «Струни вічності» проводиться з 2003 р. у Вінниці. В ньому беруть участь відомі солісти, ансамблі та капели бандуристів зі всієї України. Гості свята відвідують с. Вороновиця Вінницького району, де тривалий час жив і знайшов останній прихисток відомий кобзар, композитор, письменник і народний майстер Володимир Перепелюк (1910-2000). У Вороновицькому музеї історії космонавтики і авіації ім. О. Можайського зберігаються особисті речі кобзаря, інструменти, книги, химерні звірята, зроблені його руками з коріння дерева.
• Всеукраїнське свято народного мистецтва «Українська писанка» започатковане у Вінниці 2007 р. У ньому взяли участь відомі майстрині з багатьох областей України.
• Акції «Мистецтво одного села» проходили в «Українському Домі», Національній спілці майстрів народного мистецтва України (м. Київ) та отри¬мали схвальний відгук Міністерства культури і туризму України і були підтримані іншими областями. В його рамках було представлено самобутню народну культуру сіл Війтівка Бершадського, Стіна Томашпільського, Новоселівка Гайсинського, Наддністрянське Мурованокуриловецького районів.
Туризм
Туризм як вид економічної діяльності має певні перспективи на Вінниччині. Область вигідно географічно розташована та наділена сприятливими кліматичними умовами, багатою культурно-історичною спадщиною і значним рекреаційним потенціалом.
На 1 липня 2007 р. в області працює 57 підприємств (приватних підприємців), які отримали ліцензії в Державній службі туризму і курортів України на провадження туроператорської та турагентської діяльності (сім туроператорів, 50 турагентів). Найбільш потужні серед них – Вінницьке обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях «Вінницятурист», приватне підприємство туристична агенція «Уквіза», ТОВ «Вінницьке бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник», приватне мале підприємство «Спадщина», приватне підприємство «Вінтур-плюс», приватне підприємство «Укрвінінтур».
Власну матеріальну базу: готель, санаторій, підприємства харчування має ЗАТ "Вінницятурист".
Для обслуговування туристів в області працює близько 30 підприємств готельного господарства на 967 номерів, одноразова місткість яких становить 1985 місць. Готельне господарство області має 47 структурних підрозділів сфери сервісу, в тому числі – 14 автостоянок, 15 підприємств харчування (ресторани, кафе, бари тощо), п'ять саун (басейнів) та ін.
На базі Вінницького факультету державної академії керівних кадрів культури і мистецтв створено курси підвищення кваліфікації екскурсоводів. На даний час їх закінчили 11 осіб. У травні поточного року за підсумками засідання обласної акредитаційної комісії з видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцям туристичного супроводу всім їм було видано відповідні дозволи та нагрудні знаки.
Для Вінницької області пріоритетним напрямом є розвиток сільського зеленого туризму. З метою його розвитку та підтримки в 2003 р. створено обласний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, у 2005 р. – представництво Федерації сільського зеленого туризму у Вінницькій області. При обласній раді створено постійно діючу робочу групу з питань сприяння розвитку сільського зеленого туризму на Вінниччині з представників управлінь, відділів облдержадміністрації, облради та громадських організацій.
При обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва створено Інтернет-сайт культури і туризму.
Проведено реставраційні та ремонтні роботи обласних краєзнавчого та художнього музею, палацу Потоцьких, Державного історико-культурного заповідника «Буша».
В області стрімко розвивається активний туризм. З метою його популяризації та підтримки Вінницькою туристсько-спортивною спілкою розроблено нові маршрути - десять водних, десять пішохідних, шість велосипедних, вісім маршрутів вихідного дня, один лижний.
Продовжуються роботи з улаштування штучної водно-слаломної траси у с Сокілець Немирівського району. Фахівцями управлінь та установ облдержадміністрації у 2006 р. розроблено Концепцію розвитку курорту Хмільник як загальнодержавного бальнеологічного курорту радонової терапії та рекреації і туризму на 2006-2010 pp. Основною метою Концепції є, по-перше, розроблення і впровадження державної цільової програми та системи управління розвитком рекреаційної інфраструктури, яка б забезпечувала збереження та раціональне використання природних ресурсів, інших рекреаційних можливостей території шляхом прийняття обґрунтованих
управлінських рішень, у тому числі з координації дій влади, суб'єктів господарювання та населення; по-друге, вирішення ряду нагальних питань для забезпечення ефективного природо- та землекористування в м. Хмільник.
Основна ціль Концепції – перетворення м. Хмільник на сучасне європейське місто та надання йому статусу курорту державного значення.
Туристичні можливості області представлено на щорічних загальноукраїнських та міжнародних туристичних виставках, висвітлено у засобах масової інформації. Проведено інвентаризацію об'єктів туристично-рекреаційного комплексу, створено та постійно ведеться оновлення електронної бази даних об'єктів. Видано збірку інвестиційних пропозицій під назвою «Наступний крок – туризм» та надіслано її Держтурадміністрації України для представлення потенційним інвесторам.
Туристичні фірми області організовують відпочинок і пропонують подорожі до 24 країн світу. Найбільш активно виїжджають туристи в Єгипет та Туреччину. Середньооблікова кількість працівників туристичних підприємств становить 259 осіб.
Для оздоровлення та лікування населення в області діє 16 санаторіїв, більшість з яких знаходиться у місті-курорті Хмільнику. Лікувальні можливості оздоровниць цього міста відомі далеко за межами України.
Найбільшим туристичним підприємством на Вінниччині є ЗАТ «Вінницятурист» до складу якого входять готельний комплекс «Поділля», пансіонат з лікуванням «Дністер», бюро подорожей та екскурсій.
На Вінниччині проживали або перебували такі видатні люди як М. Коцюбинський, М. Пирогов, П. Чайковський, О. Пушкін, І. Котляревський, М. Леонтович та ін. Багата область на музеї. Серед них – Вінницький обласний краєзнавчий музей, музей-садиба Пирогова, музеї Коцюбинського, Суворова, Стельмаха, Заболотного, Немирівський дендропарк, музей авіації ім. Можайського, музей Чайковського та ін.
Надзвичайно привабливими для туристів є Державний історико-культурний заповідник «Буша» Ямпільського району, скельний монастир у с. Лядова Могилів-Подільського району, залишки колишньої ставки Гітлера «Вервольф», пам'ятка архітектури XVIII ст. палац Потоцьких та ін.
У Вінницькій області на 2008 p. заплановано:
1. Створення історико-культурного центру «Вінницькі мури» та музею народного мистецтва і побуту Східного Поділля. Це –
побудова павільйонів «Вінницького узвозу» біля стіни від вул. П. Осипенко для розміщення в них майстерень, виставок-продажу виробів народних майстрів Вінниччини;
побудова павільйону біля стіни зі сторони вул. Володарського (від стаєнь до приміщення краєзнавчого музею) під виставкові зали для організації виставок народного мистецтва Вінниччини, проведення майстер-класів, творчих лабораторій, семінарів тощо;
встановлення сцени (на зразок літнього театру) для виступів фольклорних колективів;
облаштування подільського подвір'я (віз, криниця, тин тощо);
створення в приміщені стайні музейних експозицій – «Музей народної ікони», «Подільський народний одяг», «Подільський рушник» (як варіант – розміщення фондів Вінницького обласного художнього музею).
2. Поповнення експозиції Музею просто неба «Козацька Левада» Тульчинської районної громадської організації.
Перспективними напрямами розвитку є сільський (зелений туризм), активний туризм, будівництво готелів, мотелів, баз відпочинку та спортивно-оздоровчих центрів.
Туристична інфраструктура області: 25 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів: 16 санаторіїв, шість санаторіїв-профілакторіїв, один пансіонат з лікуванням, дві бази відпочинку та 30 готелів. Є сім доріг державного та місцевого рівня. 25 державних музеїв, 25 – народних. 3433 пам'ятки історії та культури. Майже 12 % від загальної площі області займають ліси.
ОСНОВНІ ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ ОБЛАСТІ
• Вінницький обласний краєзнавчий музей.. Музей засновано 14 травня 1918 р. Основою його колекції стали зібрання Вінницького повітового земства, Подільського товариства сільського господарства, приватні збірки членів Подільського товариства охорони історичних пам'яток.
Першим приміщенням музею був приватний будинок художника В. Ф. Коренева. Влітку 1929 р. музей «переїхав» в одну із споруд історико-архітектурного комплексу XVII ст. «Мури», де знаходиться дотепер.
Фонди музею нараховують близько 100 тис. одиниць зберігання, серед яких - унікальна колекція золотих прикрас доби бронзи та сар¬матського періоду, яку було експоновано на п'яти міжнародних виставках. Є також велика нумізматична колекція. Значне місце у фондовій збірці належить предметам побуту та етнографії, духовної культури подолян, колекції зброї та мінералів.
Тут працюють досвідчені спеціалісти, знавці музейної справи, які об'єднали навколо себе людей, небайдужих до історії рідного краю: краєзнавців, учених, дослідників. Наслідком такої співпраці стали випуски збірок наукових праць «Подільська старовина» та «Історії музею в документах і спогадах», науково-практичної збірки «Музейний вісник Вінниччини», створення нових виставок та експозицій як в музеї, так і за його межами. Зокрема, у 2005 р. колектив з успіхом (II місце в конкурсі міні-експозицій та диплом переможця) взяв участь у Першому всеукраїнському музейному фестивалі, який відбувся в Дніпропетровську, представивши на конкурс інтерактивну експозицію «Майстерня слов'янського ювеліра V-VII ст. – реконструкція».
У травні 2006 р. на базі музею вперше в Україні проведено обласний фестиваль-конкурс музейних експозицій та створено громадську організацію «Асоціація музеїв Вінниччини», основна мета якої - об'єднати працівників музейної галузі області для вирішення важливих для музейної роботи питань, зокрема для піднесення престижу музейної професії.
Нині Вінницький краєзнавчий музей - відомий науково-методичний центр східного регіону Поділля.
• Вінницький обласний художній музей. Біля витоків Вінницького обласного художнього музею стояли художники В. Ф. Коренєв (1919), С І. Слободінюк-Подолян (1920-1924). У жовтні 1987 р. після майже 60-річної втрати статусу «художнього» музей заново відновлений художником І. В. Безбахом і діє в пристосованому приміщенні на території архітектурного комплексу XVII ст. «Мури». В колекції - понад сім тис. творів мистецтва XVI-XX ст., серед яких роботи всесвітньовідомих західноєвропейських, російських, українських майстрів: Баччіареллі, Воувермана, Ромбоутса, Лампі Старшого, Норблена, Гольпайна, Брюлова, Рєпіна, Тропініна, Ге, Коровіна, Світославського, Новаківського, Холодного, Малевича, Альтмана та ін., а також унікальне зібрання творів декоративно-ужиткового мистецтва Поділля. Науково-дослідницькі і просвітницькі досягнення музею роблять його культурним центром області. Діяльність створеного тут в 1993 р. "Салону мистецтв" завдяки показу сучасних тенденцій розвитку культури і мистецтва України, співпраці з видатними митцями, використання ідеї синтезу мистецтва як прогресивного напряму сприяє впровадженню досягнень української культури, її національної ідеї в світовий культурний простір.
• Національний музей-садиба та усипальниця М. І. Пирогова (м. Вінниця). Засновано в 1948 р. Відвідувачам пропонується екскурсія по території садиби, відвідування музеєфікованої аптеки, церкви-усипальниці св. Миколи, де зберігається набальзамоване тіло видатного хірурга XIX ст. М. І. Пирогова.
• Вінницький обласний музично-драматичний театр ім. Садовського. Вінницький обласний музично-драматичний театр ім. Садовського - пам'ятка архітектури. Споруджено в 1910 р. за проектом архітектора Г. Артинова. Стаціонарний український театр розпочав роботу в 1920 р. під керівництвом Гната Юри. У 1923 р. колектив переїхав до Києва. Тепер - це Київський національний академічний театр ім. І. Франка. Перший сезон Вінницького обласного театру відкрито в 1933 р. Сьогодні його трупа нараховує 42 артисти, в репертуарі - понад 20 вистав актуальної тематики.
• Музей історії авіації та космонавтики. Пам'ятка архітектури XVIII ст. - палац і парк. Тут у 1869-1876 pp. жив конструктор першого в світі літака О. Ф. Можайський.
• Державний історико-культурний заповідник «Буша», с. Буша Ямпільського району. Створено в 2000 р. До нього належать пам'ятки трипільської і черняхівської культур, залишки оборонної фортеці XVII ст., козацьке кладовище, дохристиянський та християнський храми V-XVI ст., парк сучасної скульптури, меморіал пам'яті періоду Великої Вітчизняної війни.
• Палац Потоцьких, Вінницька область, м. Тульчин. Пам'ятка архітектури XVIII ст.
• Церква Дмитра Солунського, с. Кукавка Могилів-Подільського району. Будівництво розпочато в 1804 р. графом Морковим, закінчено в 1806 р. під керівництвом кріпака В. А. Тропініна, якого в 1823 р. було розкріпачено. Одружившись з місцевою дівчиною він виїхав у Москву, став знаменитим художником. Церкву було розписано Тропініним. Дотепер у ній залишилася лише одна його робота. Священиком цієї церкви 50 років був Митрофан Якович Рогодінський.
• Церква Святої Покрови, с Бернашівка, Могилів-Подільського району. Переведена із с. Перекоринці Мурованокуриловецького району. Заплативши 5000 крб., козаки Гудзь Касіян і Антонюк Василь за власні кошти встановили її в 1872 р. У 1896 р. добудовано дерев'яну дзвінницю.
• Церква Параскеви, с Немія Могилів-Подільського району. Дерев'яний, п'ятизрубний, триверхий український храм, збудований у 1775 р. з окремою дзвіницею з оборонним призначенням, адже поруч проходив торговий, він же і військовий Волоський шлях.
• Палац княгині Мари Щербатової. Пам'ятка архітектури XIX ст. Збудовано за проектом чеського архітектора Іржі Стібралу. Будівництво розпочато навесні 1894 р. Завершено в 1917 р. Знаходиться в м. Немирів на вул. Т. Шевченка.
• Лядівський скельний монастир. З розповсюдженням християнства народилася легенда про зупинку преподобного Антонія Печерського тут на шляху з Афона до Києва і закладення у печері Антонієвого монастиря. В першій половині XVIII ст. у збіднілому монастирі розмістились уніати-базиліани, які спорудили печерну церкву Івана Предтечі. Поруч розміщено печерну церкву Параскеви П'ятниці. В 1936 р. церкви Івана Предтечі і Параскеви П'ятниці було висаджено в повітря. Біля церкви, внизу, Антонієве джерело з лікувальною водою, яка користується великим попитом. У 1996 р. з приходом настоятеля монастиря Антонія розпочалася відбудова монастиря. В 2013 р. відзначатиметься його 1000-річчя.
• Палац Міхала Чацького, с. Серебринець Могилів-Подільського району. Збудовано 1770-1780 pp. За другою версією його збудував Олександр Чацький, його син, після 1831 р. У цей час закладено і пейзажний парк. У 1873 р. палац придбав Іван Бережніков, який здобув військову кар'єру генерал-майора, а під час Кримської війни 1853-1856 рр. був учасником героїчної оборони Севастополя.
• Обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва. Відкрито в 1907 р. Документальний фонд нараховує понад один млн примірників. Сьогодні – це провідний в Україні центр впровадження новітніх інформаційних технологій в бібліотечну справу. Приміщення бібліотеки є пам'яткою архітектури.
• Залишки колишньої ставки Гітлера «Вервольф».
• Музей академіка Д. Заболотного.
ЕКСКУРСІЙНІ МАРШРУТИ ОБЛАСТІ
1. Оглядова екскурсія по місту – «Минуле, сучасне та майбутнє м. Вінниці». Програма: відвідування музеїв: М. І. Пирогова, М. М. Коцюбин¬ського, ставки Гітлера «Вервольф», авіаційної техніки, історико-архітектурного комплексу «Мури».
2. Екскурсія за маршрутом Вінниця - Браїлів – «Музичне Поділля». Програма: екскурсія в музей П. І. Чайковського, відвідування Троїцького жіночого монастиря, маєтку графині Надії фон Мекк.
3. Екскурсія за маршрутом Вінниця-Тульчин – «По місцях життя та діяльності видатних людей». Програма: відвідування музеїв: М. Леонтовича в Тульчині та О. В.Суворова в с Тиманівці та палацу, побудованого за проектом французького архітектора Лакруа.
4. Екскурсія за маршрутом Вінниця-Вороновиця – «У витоків авіації». Програма: відвідування музею О. Ф. Можайського та музею авіаційної техніки.
5. Екскурсія за маршрутом Вінниця-Вороновиця-Немирів – «Багата талантами земля Подільська».
Програма: відвідування музею Можайського у Вороновиці, літературного музею в Немирові, палацу княгині Щербатової та екскурсія по Немирівському парку XIX ст.
6. Екскурсія за маршрутом Могилів-Подільський-Кукавка-Лядова, Лядівський скельний монастир. Програма: відвідування старовинного торговельного міста, що виникло в XVII ст.
Могилів був центром полку, до якого увійшли Ямпіль, Шаргород та ін. Відвідування пам'яток історії: дерев'яна п'ятибанна церква Параскеви (1775), Миколаївської церкви (1754) та Лядівського монастиря
7. Екскурсія за маршрутом Могилів-Подільський-Буша, Стара фортеця. Програма: відвідування довготривалої вогневої споруди № 112 часів Великої Вітчизняної війни та Державного історико-культурного заповідника «Буша».
8. Екскурсія за маршрутом Вінниця-Вороновиця-Немирів-Гайсин-Бубнівка. Програма: відвідування музею М. М. Коцюбинського, народного кобзаря Перепелюка, літературного музею фольклориста XX ст. Г. Танцюри та центру подільської кераміки, музею братів Герасименків.
Управлінням культури і туризму облдержадміністрації постійно розробляються нові туристичні маршрути:
1. Оглядова екскурсія по м. Вінниця. Програма: відвідування Миколаївської дерев'яної церкви XVIII ст., історико-культурного комплексу "Мури", католицьких монастирів (єзуїтського, домініканського, капуцинів) XVII—XVIII ст.
2. Екскурсійна програма "Козацькими шляхами". Програма: відвідування визначних міст області Вінниця, Тульчин, Ямпіль, Могилів-Подільський, Немирів.
3. Екскурсія за маршрутом Вінниця-Браїлів-Бар. Програма: відвідування залишків ставки «Вервольф», Сабарівського (скіфського) городища, музею П. І.Чайковського, Троїцького жіночого монастиря, кармелітського монастиря, Успенської церкви XVIII ст., палацу адмірала Лихачова.
Передрук з книги Україна: туризм, відпочинок, оздоровлення. – К.: Видав. дім «Україна», 2007. – 211 с.
17.03.2009
