Вагонне депо Козятин було засноване в серпні 1933 р. згідно Постанов Раднаркому СРСР і ЦК ВКП (б) «Про роботу залізничного транспорту» та «Про перебудову органів управління залізничного транспорту». Остання передбачала вилучити вагонну справу з паровозних депо, організувавши вагонну дільницю, яка займалася б як ремонтом вагонів, так і забезпеченням безпеки руху в дорозі.
В названих у вирізці документах відзначалося: «…План залізничних перевозів систематично не виконується і розмір перевозів не тільки не збільшився, а навпаки , зменшився – за І квартал 1933 р. до 61 млн. тонн проти 67 млн. тонн у І кварталі минулого року. Наслідок цього – ганебне для залізничного транспорту збільшення катастроф та дрібних аварій на залізницях. Раднарком СРСР і ЦК ВКП (б) вважають за головну причину цілком незадовільної роботи залізниць хиби керівництва, хиби організаційного характеру, все ще не вжитий остаточно збанкрутований канцелярсько-бюрократичний метод керування залізницями, починаючи від районів і дирекцій і кінчаючи центральними управами НКШС. Не можна далі терпіти такого стану…».
В названих Постановах, підписаних В. Молотовим та Й. Сталіним, йшлося про безгосподарність в системі залізничних перевезень, велику кількість аварій та катастроф, які стаються через брак кваліфікованих кадрів, незадовільну організацію праці, безконтрольність, розкрадання мастил, саботаж тощо.
Постанови передбачали зміни нормативів ремонту потягів та вагонів, як низькі та шкідливі для залізничного господарства та поділ управи тяги на дві: управу паротягів і управу вагонів.
Постанова стала початком корінних змін та реформування роботи залізничного транспорту в країні. Наступним кроком в перебудові роботи залізничного транспорту стала постанова «Про перебудування органів керування залізничного транспорту», яка визначила основні напрямки реорганізації всієї залізничної транспортної системи. Постанова передбачала структуру та штатний розклад управи дільниці вагонного господарства, визначала головні завдання та напрямки роботи виробничого формування.
Про те, в яких умовах відбувалися зміни та починалася робота новоутвореного підрозділу, свідчать архівні документи. Ось один з них:
…«Ще досі не повністю проведено розподіл вагонного господарства від протяжного депа. Адміністратори депа хоч і обсипають вагонний участок обіцянками, проте приховано діють в напрямку тому, щоб все ж «якось затримати в себе матеріяли, станки», які мають за інструкцією розподілу передавати вагонній дільниці.
Досі вагонна дільниця не отримала від депа два станки, з них один бандажний, другий шрюбойнарізний.
При виділенні станків адміністратори депа пустилися на те, щоб віддати вагонарям «все непотрібне нам». Депо примірно визначилося передати вагонній дільниці шрюбойнарізного станка, яким в депо мало працювали, бо він не забезпечений потрібними частинами, отже на роботі його використати не можна. Ще гірша справа в депі з передаванням кваліфікованої робітної сили у вагонний участок. Депо мало до 01.08 відрядити до вагонної дільниці 15 кваліфікованих залізничників, з них 4 слюсарі, 4 ковалі, 2 токарі та молотобійців. На сьогоднішній день жоден із зазначених для передачі робітників не перейшов на працю у вагонну дільницю. При визначенні для вагонної дільниці людей керівники депо пустилися на той шлях, що думали передавати вагонарям самих малокваліфікованих майстрів. Відсутність людей, станків, що їх мали досі вже передати вагонній дільниці, призводить до зриву роботи в готуванні до осінньо-зимових перевезень.
«Вщент розтрощити саботаж перебудови та примиренство до нього. Перебудуватися бойовими темпами».
Так створювалося вагонне депо ст. Козятин. Різне було на його шляху, і перемоги, і поразки. Після тих подій пройшло 80 років. Сьогодні це одне з найпотужніших підприємств на Південно-Західній залізниці, яке вирішує найскладніші завдання з ремонту рухомого складу, забезпечення безпеки руху поїздів. Колектив неодноразово удостоювався Перехідного прапора Укрзалізниці та галузевої профспілки і визнавався найкращим серед вагонних підприємств України. В травні 2005 року було відкрито музей історії вагонного депо. Експонатам, представлених там, може позаздрити не тільки залізниця, але й музеї державного значення. Під час відкриття в стіну було вмуровано капсулу з посланням для тих, хто працюватиме на підприємстві в 2033 році, коли буде відмічатися його столітній ювілей.
Література
Вільчинська, З. У вагонному депо – ювілей : про історію підприємства / З.Вільчинська // Вісник Козятинщини. – 2008. – 31 лип. – С. 7.
Вільчинська, З. Вагонному депо Козятин – 75 / З.Вільчинська // RIA Козятин. – 2008. – 31 лип. – С. 7.
17.11.2012
