Художники: Ігор Мельник, Соломія Ковтун, Сергій ДекалюкНа цей раз «RE:ВІЗІЯ» демонструє груповий експозиційний проект «Невід’ємні» художників Ігоря Мельника, Соломії Ковтун та Сергія Декалюка, який репрезентує сучасні тенденції розвитку сфери образотворчого мистецтва західного регіону держави, а саме: «нову хвилю» молодих митців-професіоналів. Нестандартний, оригінальний та з філософським підтекстом проект вразив масштабними полотнами та цікавим кутом зору на розмаїття життя. Кожен з трьох художників, що поєднались у проекті, дуже цікава особистість.Соломія Ковтун народилася 1984 року в м. Золочів. Закінчила Львівський Національний Медичний Університет ім. Данила Галицького. У 2007 р. поступила у Львівську Національну Академію Мистецтв, факультет декоративно-прикладного мистецтва. Брала участь у проектах «Веселка» та «Геометрія»; у вернісажах «Осінній салон», «Пейзажна виставка» та участь у конкурсі «Art competition», що організовувався центром міської історії Центрально-Східної Європи. У 2009 р. відбулась її перша персональна виставка «Брами» в галереї «Зелена канапа» (м. Львів). Знаковою для мисткині була виставка при посольстві України у Відні (Австрія) до Дня Незалежності нашої держави. Стриянину Ігореві Мельнику 31 рік. Він закінчив Львівську Національну Академію мистецтв. Член мистецького об’єднання «Стрий – КО». З 2013 р. член Національної спілки художників України. Викладач художнього училища у м. Стрию. У його доробку участь у майже 40 вернісажах, арт-проектах та пленерах як всеукраїнського, так і міжнародного масштабу. Одна з перших виставок це «Передчуття нового», «Він і Вона» у музеї Ідей (м. Львів, 2008-2009 рр.). Персональні виставки у Стрию – «Дебют» та «Acrilyc» (2010 р.). У 2014 р. ініціатор та організатор Всеукраїнської виставки «З любов’ю до України» (Стрий, Львів, Херсон). Керівник унікального арт-проекту БФ «Карітас» для неповносправних. Сергій Декалюк народився у 1983 р. в м. Збараж Тернопільської обл. Навчався у Тернопільській філії Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі. Згодом – студент Львівської Національної Академії Мистецтв. Ще під час навчання у Львові бере активну участь у різних художніх виставках та конкурсах. Окрім Києва, Тернополя, Харкова, Ужгорода, Львова, Івано-Франківська, Стрия виставляв свої роботи в Москві на «Російському тижні мистецтв» (2011 р.) та на «Санкт-Петербурзькому тижні мистецтв» (2012 р.). Мав кілька персональних виставок: 2015 р. – « І будуть люди» (м. Тернопіль) і «Колір. Простір.» (2016 р., м. Івано-Франківськ).Як ці троє митців об’єдналися і стали «Невід’ємні» розповів автор ідеї Ігор Мельник. «Покликав до реалізації проекту художників, у картинах яких є душа. На перший погляд наші роботи різні. У Соломії – це авангард і абстракція, у Сергія – більш декоративна манера, у моїх реалістичних лелеках – сутність чоловіка. Виставка побудована на контрасті. Це наше відверте і чесне прагнення показати простоту і водночас красу та неповторність миті. Проект «Невід’ємні» – це наш меседж до людей озирнутись навколо і задатись питанням: «Хто я і звідки?». За допомогою живопису намагаємося знайти відповіді на ці складні філософські питання», – розповів Ігор Мельник.У кожного з авторів свій творчий шлях, проте на даній стадії творчості, насамперед у технічних аспектах, у них помітний відбиток львівської школи малярства. Чим вона різниться від решти ми намагались дізнатись у Ігоря Мельника. «Загалом існує закарпатська школа, львівська, київська та харківська. Вони відрізняються мистецькими традиціями, відомими авторами-учителями. Обмін та взаємопроникнення відбувається на конкурсах та симпозіумах, завдяки студентському обміну, тощо», – пояснив художник.
«Наш проект «Невід’ємні» це три персоналії. Моя частина проекту називається «Тотем», це серія робіт присвячена лелекам. Для мене це образ чоловіка, який за божим велінням мав викинути мішок з нечистю у море, але людська цікавість перемогла і він привідкрив мішок. Тоді вся нечисть розповзлась по світу. Тож цю людину бог перетворив на лелеку і наказав визбирати нечисту силу. Мій посил такий – люди повинні боротись з тою нечистю, яка нас оточує в суспільстві, персоніфіковано та знеособлено», – розповів Ігор Мельник.На полотнах Сергія Декалюка помітний інтерес до людей, їхньої взаємодії та до абстрактного пізнання та розуміння дійсності. «Головне для мене – не показати, що я вмію реалістично відтворювати побачене, а зазирнути глибше та показати більше», – каже художник. «У роботах свого проекту «І будуть люди» я зображаю людей в різних епізодах їхнього життя. Звертаюся до таких тем, як дружба і любов, материнство. Тут є картина «Дружба», яку я намалював на основі фотографії своєї компанії друзів. На багатьох моїх картинах зображені моя дружина та донька», – зізнається художник.Соломія Ковтун презентувала кілька своїх робіт, у яких фактично одна назва: «Кут 1», «Кут 2», «Кут 3», «Кут 4». Це частина з її виставкового проекту 2011 року. «Кут – фігура, утворена двома півплощинами. Кут – зіткнення двох реальностей, минулого та майбутнього, зустріч реального та абстрактного. Кут – межа двох світів. Кут – можливість вибору, зіткнення та розходження», – пояснює художниця. Живопис Соломії Ковтун настроєвий, живий, широкий, без дріб’язковості і компромісів. Її монументальні полотна, сповнені експресією і енергетикою. Ці напів-абстракції цілком відповідають найактуальнішим європейським тенденціям живопису.Після офіційного відкриття проекту художники звернулись до відвідувачів виставки, більшість яких складали учні мистецьких шкіл міста, з пропозицією спільно намалювати картину. Подібні майстер-класи вже стали традицією мистецьких заходів під кураторством Олександра Нікітюка. І ось західноукраїнські художники взяли пензлі до рук, а пані Соломія вирішила просто малювати руками. Поступово до малювання підключались діти та підлітки. Готову роботу можна переглянути до кінця цієї виставки, яка експонуватиметься ще до 4 травня.
26.04.2017
