Вінниця третій рік поспіль допомагає військовим, які обороняють Україну на Сході. 17 травня до хлопців на передову в зону АТО рушила чергова «гуманітарка». Вінницькі підприємці надали власну продукцію, а школярі та вихованці садочків принесли домашню консервацію та малюнки.
«Я в шоці від Вінниці. З перших днів війни вже три роки ми їздимо на фронт і те, що робить Вінниця, повинно бути зразком і прикладом для всієї України, - каже волонтер Юрій, відомий як «Степанич». - Сьогодні побачив дитячі малюнки - я не можу на це спокійно дивитися. Велика вдячність дітям та батькам, за те, що не забувають, що там сьогодні іде війна, що там стоять наші чоловіки і жінки, які захищають мир в наших домівках. Зараз у армії практично все є. Головне, що ми веземо – це тепло і турботу. Хлопці повинні відчувати, що ми єдина країна, що вони охороняють наш мир та спокій, і наші діти можуть посміхатися, завдячуючи тим, хто ту нечисть сюди не пускає. Тому вважаю, ще наш прямий обов’язок їздити до хлопців регулярно і показувати те, що вони нам потрібні. Вінниця відправляє допомогу раз-два на місяць, коли на загальному фоні люди «здуваються». Коли ось так приїхали і загрузили три машини, а нам кажуть приїжджайте через тиждень ще – це вселяє оптимізм та віру у майбутнє».«Відправляємо багато: продукти харчування, білизну, речі, побутову хімію, питну воду, зараз хліб з пекарні свіжий підвезуть, кожна школа зв’язала по маскувальній сітці. Хлопці їдуть не з пустими руками. Вантаж поїде до Авдіївки, а потім його будуть розвозити по всіх лінії. Міська рада традиційно забезпечила волонтерів паливом та допомогла відремонтувати мікроавтобус», - розповідає секретар міської ради Павло Яблонський.Восьмидесятирічна Олександра Рудь напекла для хлопців більше сотні пиріжків. «Я коли лягаю і встаю - молюся за наших дітей. Два роки тому я ходила в госпіталь і подивилася на цих дітей, які лежать без ніг та рук, які вони виховані з маленьких років, що це наша держава і за неї потрібно держатися, боротися, - я три місяці заспокоїтись не могла. Потім почала шукати волонтерів і почали пекти пиріжки та готувати консервацію, щоб передавати хлопцям на Схід, - каже Олександра Борисівна. - В неділю я пекла печиво, у понеділок - пиріжки з горохом, стерла до них часнику, а вже вчора пекла здобні пиріжки з яблуками. Дала ще помідорчики, аджики, трохи зелені». ?
17.05.2017
