CТАТТI
29.04.2020
Мурафські Товтри – унікальний геологічний об’єкт Вінницької області
Походження назви ТОВТРИ:
Існує кілька інтерпретацій. 1) Одні виводять її з польського «гостроверхі скелі».
2) Інші вбачають в назві стародавнє польське «гірська кам’яна порода».
3) Але найбільш імовірно, що вона походить з латинського Tutrur mons, в свою чергу запозичена через фракійців у греків у значенні«кінець вістря», в розумінні «гострі вершини». В польській мові переосмислене на «камені, галька, гірська кам’яна порода». Словаки переосмислили на «батько».
Раніше Товтри вважали східними відрогами Карпат. Вони схожі до Словацьких Татрів — гірський масив, розміщений в центрі західних Карпат, тому ця назва дещо перекручена і поширилась на Товтри.
Подібного Товтрам немає у світі немає, проте подібні за деякими геологічними структурами скелясті пасма є у Великій Британії та США. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського
(Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат. Уздовж східного його берега тягнувся водоростевий бар’єрний риф 170 км завдовжки, складений з решток організмів з вапняковим скелетом: літотамнієвих водоростей, моховаток, молюсків, серпул. Вони і утворили пасмо, південно-західний схил якого крутий, а північно-східний – пологий.
Товтри утворені рештками вапнякових водоростей (літотамній), моховаток, молюсок, специфічних морських черв’яків (серпул) та інших організмів. Корали в його окладі зустрічаються рідко.
Межі Мурафських Товтр ще точно не визначені. Смугою девжиною 140 км, шириною 8-16 км вони витягнулися від верхів’я р. Рів (права притока Південного
Для Мурафських Товтр характерний похил поверхні з північного заходу (абсолютна висота 220 м) на південний схід(абсолютна висота 220 м), а відносні висоти не перевершують 20 м. Тут добре виділяються окремі горби висотою 5-12 м, діаметром біля підніжжя 50-80 м з характерними вершинами — останцями. Місцеве населення називає їх могилами. В долинах річок виходи вапняків утворюють круті схили і обриви, тут багато потужних (дебіт 5-8 м куб/с) джерел. Карст Товтр вивчений недостатньо, хоча попередні дослідження Вінницького спелеоклубу «Поділля» засвідчують наявність тут підземних карстових пустот і річок. Мурафські Товтри чекають своїх спелеологів, і ми віримо, що нові відкриття будуть зроблені саме тут. Бугу) до Дністра в районі впадіння в нього р. Кам’янки. Складені ракушниковими та ооліто-детритусовими вапняками. В рельєфі, як і Прут-Дністровські Товтри, виражені слабо і перекриті відкладами з піску і глини потужністю від 5-7 до 30-35 м.
Лісистість Товтр порівняно незначна. Дубові і дубово-грабові ліси займають 8-10 відсотків їх території, сільськогосподарські угіддя 65-70%, села — 16%. На новій схемі фізико-географічного районування України Мурафські Товтри виділені в окремий фізико-географічний район.
Товтри містять практично невичерпні запаси вапняків високої природної якості. Мабуть, ця обставина спонукала до нераціонального, а в окремих випадках навіть хижацького використання їх багатств. Гірничодобувна промисловість сьогодні завдає найбільшої шкоди Товтрам. Кар’єри і відвали стали їх характерною рисою. На головному кряжі Подільських Товтр терасовані кар’єри мають глибину 70-80 м, а платовидні відвали піднімаються на висоту 30-40 м. Окремі Товтри зрізаються повністю. В місцях розробок формується новий техногенний рельєф, загальний вигляд якого нагадує місячну поверхню. Площа тільки Негінських, Вербецьких, Гуминецьких розробок в Хмельницькій області перевищує 2,5 тис. гектарів і щорічно збільшуються на 40-60 га. Така ж ситуація характерна для району Закупнянських розробок в Хмельницькій області, Глущинецьких — в Тернопільській. Кар’єри і відвали розчленували єдиний лісовий масив головного кряжу Подільських Товтр на окремі невеликі, менш стійкі ділянки, які важко відновлюються самостійно. В межах Мурафських і Прут-Дністровських Товтр знаходяться найбільші на заході України підземні розробки вапняків. В місцях підземних розробок помітно активізувалися карстові процеси, формуються воронки (села Вербовець, Джу-рин Вінницької області), западини, помітне просідання поверхні. Поступово зменшується дебіт або повністю зникають джерела(с. Гуменці Хмельницької області), засипаються річки, вони помітно міліють. Пилюка з вапнякових відвалів і кар’єрів, бага-точисельних заводів, особливо Кам’янець-Подільського цементного, розноситься на десятки кілометрів, забруднює прилеглі території. До цього часу продовжується розорювання крутих схилів Товтр та вирубка лісу, що помітно активізує ерозійні процеси. В межах Товтр, інколи навіть заповідних ділянок, створені тваринницькі табори для корів та овець.
Потребують реставрації історичні та архітектурні пам’ятники, реконструкції — млинові споруди, мости на річках, ставки та водосховища.
Безумовно, що перелік заходів щодо збереження Товтр, які необхідно провести в найближчий час, надзвичайно великий, але основними з них повинні стати такі:1) визнання Товтр унікальним природним об’єктом і, відповідно до цього, проведення всіх господарських робіт, а також природоохоронних заходів;2) координація всіх заходів з охорони і раціонального використання природних ресурсів Товтр на різних структурно-господарських рівнях;3) оцінка і прогноз впливу гірничо-добувної промисловості на природу Товтр, визначення меж, в яких можна вести добування вапняку;4) розробка рекомендацій з рекультивації відпрацьованих, еродованих, обезліснених ділянок Товтр;
5) визначення найраціональніших форм господарського використання (рекреаційні, природоохоронні тощо);
6) збереження існуючих і створення нових заказників і заповідників з метою повного заповідання в майбутньому Подільських Товтр.
Звертань: 3970
