Тишецький Валентин Антонович
|
Ім’я цієї людини відоме далеко за межами селища Крижопіль, в якому художник живе та творить. Його роботи перебувають у багатьох куточках світу: Ізраїль, США, Канада, Італія.
Його картини, як і він сам, симпатичні, захоплюють своєю простотою, правдивістю, м’якістю, що надає їм непідборної притягувальної сили.
Народився Валентин Антонович 20 вересня 1951 року в смт. Крижополі, Вінницької області, в сім’ї Антона Болеславовича та Віри Яківни Тишецьких. Батько Валентина Антоновича був висококваліфікованим майстром з обробки металу. Він міг виготовити деталь, яка мало в чому поступалась перед заводською.
Валентин Антонович малюванням захоплювався з дитинства. В шкільні роки мріяв стати не художником, а письменником. «Ми часто переїжджали, пам'ятаю, як мене захоплювала краса Дмитрашківки, де батько відновлював війною зруйнований млин. Опісля Львів. Де ми жили дванадцять років і я відвідував художню школу», – згадує Валентин Тишецький.
Там же у Львові закінчив підготовчі курси Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Професійну освіту молодий художник з провінційного містечка здобував у Москві. В 1978 році закінчив Московське художнє училище «Пам’яті 1905р.» (нині інститут живопису, скульптури та художньої педагогіки). Можливо саме тому й вважає себе Валентин Тишецький представником Московської школи живопису, елементи й традиції якої прагне передати у своїх полотнах. Працює художник в галузі станкового живопису. В його роботах відчутний дух нашого південного Поділля.
«Польові квіти і трави», «Лютий. Сонячний день в лісі», «Голубече. Грудень», «Коні», «Дика м’ята», «Прянощі Поділля», «Серпень», «Флокси», «Перший сніг» – темою всіх цих його картин став пейзажний живопис. Це пов’язано з його любов’ю до природи. Він у живописі мимоволі створює той світ, у якому хотілося б жити самому.
Не чужий Тишецькому і портретний жанр. Насиченістю світла, увагою до внутрішнього світу людини, прагнення передати його красу, гармонійністю він близький до Валентина Сєрова. Це видно на таких його картинах як: «Портрет матері», «Моя вчителька», «Портрет Є.Ф.Годованого».
Крім створення картин Валентин Тишецький займається художнім оформленням книг місцевих поетів та прозаїків. Це збірки Наталі Струтинської «Освідчення», Олега Губернатора «Пори року», Олени Гандзюк «Зелена заметіль», Михайла Ясипенка «На хвилях щастя», Григорія Сміщука «Батькова слава», Миколи Гринчука « Шлагбауми долі», Євгена Годованого «Затихаючі звуки полонезу» та ін.
Кандидат історичних наук, поет Євген Федорович Годований присвятив йому свій вірш «Лист до друга В. Тишецького».
Валентин Антонович Тишецький – член Національної спілки художників України з 1993 року.
Художник брав участь у багатьох виставках:
1992р. – виставка в Києві, присвячена першій річниці Незалежності України. Пейзаж «Блакитно–сонячне мереживо».
1996р. – виставка, присвячена 500–річчю запорізьких козаків. Експонувався натюрмортом «Харч–козацький».
2000р. – Міжнародний конкурс «2000 років під зіркою Віфлієму». Робота «Потепліло» отримала приз журі колекціонерів.
2001р. – ювілейна виставка «Сповідуємо Україну», присвячена 10–річчю Незалежності України.
2002р. – учасник Московської виставки, яка проводилась в рамках Року України в Росії. Робота «Подільські етюди. Квітень».
2004р. – учасник виставки, присвяченої 195–й річниці з дня народження Т.Г.Шевченка. Робота «Весна у Вербці».
І сьогоднi В.А.Тишецький невпинно працює над собою, над пiдвищенням своєї майстерностi.
«Не хочеться вiдходити вiд полотен В.Тишецького, бо бiля них вiльно дихається», – так писала одна iз вiдвiдувачок його виставки. Роботи художника зберiгаються в приватних зiбраннях i колекцiях України, Росiї, Ізраїлю, США, країн Європи,а також в:
• Художньому музеї м. Вiнниці
• Дирекцiї Спiлки художникiв України м. Києва.
• Посольстві України в Казахстанi.
• Мiнiстерстві культури i мистецтв України м. Київ.
• Миргородському краєзнавчому музеї.
• Управлiнні в справах Ради мiнiстрiв.
• Кабiнеті мiнiстрiв України.
• Верховній Раді України.
• Адмiнiстрацiї Президента України.
• Посольстві України в Австрiї. Вiдень.
Валентин Тишецький невпинно працює і зараз, завжди у пошуках нового, власного бачення світу, добору барв, тонів.
Література про життя і творчість В.А.Тишецького
Андрущенко, В. Дивосвіт Валентина Тишецького : [митці нашого краю] / В.Андрущенко // Зоряна криниця. – 1999. – 24 квітня.
Буковинець, С. «Сонячний день» закупило Міністерство культури: [художнє полотно, де зображено краєвиди с. Голубечого, написане художником із Крижополя В.А. Тишецьким – висітиме в кабінеті міністра] / С. Буковинець // Сільські новини. – 1995. – 26 вересня.
Гура, В. Увічнення Крижополя: [про художника –живописця В. Тишецького ] / В. Гура // Подолія. – 2001. – 1 січня.
Гура, В. «Я не живу, якщо не творю»: [першим внеском у новостворений в Крижопільському районі фонд культури стала картина місцевого художника В. Тишецького] // Подолія. – 1994. – 11 січня.
Рябий, М. Тишецькі – батько і донька : [про родину художника В. Тишецького] / М.Рябий // Хочу все знати. – 2002. –11 вересня.
Рябий, М. Люстерко срібне на краю столу / М.Рябий // Вінниччина. – 1995.– 21 січня.
У симфонії барв : [про художника В. А. Тишецького ] // Сільські новини. – 1999. – 7 вересня.
Україна – Польща : Крижопільсько–мистецький зріз: [про участь В.А. Тишецького у живописному конкурсі «Польська архітектура в пейзажах Поділля» ] // Сільські новини. – 2005. – 21 червня.
Хом’як, Г. У майстерні художника : [про В.А. Тишецького – майстра живопису з Крижополя ] / Г.Хом’як // Сільські новини. – 1991. – 30 травня.
16.03.2011
