Якщо до чорного снігу взимку, таким він стає через викиди з ТЕЦ, місцеві жителі вже звикли, то «вонючка», якою час від часу накриває нині місто, викликала масове невдоволення городян. Журналіст побував у Ладижині, щоб дізнатися, що саме смердить у місті.
- У ніч з 19-го на 20-е червня так смерділо, що чути було навіть через зачинені вікна, - каже молодий хлопець, приватний будинок якого знаходиться праворуч при в’їзді у місто. - Не знаю, що саме смердить, але коли недавно перекинулася машина «Наша ряба», то треба було надягати протигаз. Не знаю, що вони везли, просто курей на забій, чи, може, вивозили тих, що поздихали, але то був ще той запах!
В ролі експерта – міський голова
На акцію протесту, яку влаштували в Ладижині, вийшов міський голова і заявив про те, що він знає, звідки йде запах.
- Ми говоримо при смердючому запаху, який несподівано прийшов до нас у місто, - каже мер Валерій Коломейцев. - Ми зробили все, щоб визначити, звідки він з'явився. Цей запах йде з двох смердючих озер спиртзаводу. Він з'явився після того, як зовсім недавно, буквально два місяці тому, завод почав роботу.
Голова громадської організації «Ладижинська громадська рада» Андрій Скакодуб каже, що на акцію протесту люди вийшли не самостійно, хоча й готові були до цього, насправді мітинг організувала міська влада
- Знайомі працівники бюджетних організацій розповідали, що їх під розписку зобов’язували прийти на площу перед Палацом культури, - каже Андрій Скакодуб.
Смердить також птахофабрика
- Міський голова жодним словом не обмовився про інше підприємство, яке теж видає «аромати» - птахофабрику «Наша ряба», - розповідає Андрій Скакодуб. - Тому не обов’язково мати добрий нюх, щоб зрозуміти, що замість реального пошуку причин, влада діє за принципом: «Лови злодія!»
Журналісти восьми центральних телеканалів приїхали саме в той момент теж неспроста. Голова фракції «Ладижин – наше майбутнє» Людмила Головашич, яка є опозиційною до міського голови, гадає що телеканали попередньо запросили.
- Переглянувши сюжети зі звітами про акцію, не можна не звернути увагу, що всі канали так само, як і міський голова, звинуватили у забрудненні повітря місцевий спиртзавод «Екстра», - каже Людмила Головашич. – Одні брали коментарі у директора спиртзаводу на мітингу, інші знімали сюжет на території самого підприємства. Але жоден канал не звернувся за коментарем до керівництва «Наша ряба», хоча дехто з присутніх на мітингу наголошував, що причину треба шукати саме на цьому підприємстві.
Зливають відходи у полі
Активісти згаданої вище організації «Ладижинська громадська рада» зафіксували факт, коли автомобіль зливає на полі зловонні відходи.
- Чий це автомобіль, стало зрозуміло після того, як згодом у процес зйомки втрутилися представники служби безпеки «Наша ряба», - каже Андрій Скакодуб. – Вони заборонили знімати. Сказали, що це їхня внутрішня проблема і вони самі в цьому розберуться.
За словами пана Андрія, сюжет був на сайті місцевого радіо Lada.fm. Але вже наступного дня після того, як він з’явився в інтернеті, інформацію «підправили»: написали, що це автомобіль не «Наша ряба», як було у першому варіанті, а одного з підприємств.
Звинувачують завод
Спиртзавод, який звинувачують у поширенні смороду у місті, є державним підприємством, яке належить до корпорації «Укрмедпром» Мінохорони здоров’я. Виробляє завод етиловий спирт для фармацевтичних підприємств, а також для інших медичних потреб.
- Заводу вже 140 років, - каже його директор Юрій Концевой. – Дивно, що весь цей час підприємство не смерділо і раптом нас звинуватили у всіх гріхах. Шість попередніх років завод не працював. Ми відновили роботу восени 2012-го року, а не два місця тому, як це прозвучало на мітингу. Нам відомо, що городян підбурюють пікетувати завод. Робиться це для того, щоб закрити підприємство. Дивно, що влада намагається зупинити державний завод. Не здивуюся, коли в один з днів біля воріт зберуться незадоволені. Організувати такий пікет владі не складно. І це замість того, щоб спільно шукати вихід із ситуації.
Також директор підприємства розповів про те, що запах від виробництва все ж таки є, але не смердить каналізацією.
- Ми виробляємо спирт з меляси, - розповідає директор заводу. - Меляса - це відходи з переробки цукрових буряків – цукор вижали, а меляса залишилася. Коли її переробляємо на спирт, залишається так звана барда. Вона має запах, але не такий, який чути у місті. І не може поширюватися на велику відстань. Наші відходи віддають дріжджами, а над містом стоїть каналізаційно-трупний сморід.
По трубопроводах барду відкачують на фільтраційні поля. Їх завод орендує у сусіднього підприємства «Біолік». Знаходяться поля за містом, на відстані від заводу 7-8 кілометрів. Там барда висихає і перетворюється на сипучу речовину, що є органічним добривом.
-Це ніяка не хімія, як дехто стверджує, це органічна речовина, бардою навіть скроплюють корм для худоби, - розповідає Юрій Концевой. – У нас є можливість перенести поля ще на 500 метрів. І ми зробимо це, прокладемо труби, щоб ще більше віддалити від сусідніх будинків.
Найняли експертів
Директор заводу Юрій Концевой каже, що причина смороду в іншому. У поля фільтрації потрапила інорідна речовина і через те почався процес бродіння. Поля фільтрації не огороджені, доступитися до них просто. Щоб зняти з себе звинувачення, підприємство найняло незалежних експертів, які мають детально дослідити, за словами директора, всю таблицю Менделєєва, що є в даний час на полях фільтрації.
- Фахівці взяли проби у декількох місцях, - розповідає Юрій Концевой. – При виході із заводу, на краю полів фільтрації і в центрі. Отримані результати дадуть можливість порівняти, що скидаємо на заводі, і що знаходиться на полях. Будемо знати, які елементи нашого виробництва, а які сторонні.
Зливають стоки в резервуар
Заступник директора заводу Вадим Анатолійович показав у полі трубу, з якої безперервно тече зловонна рідина
- На поля фільтрації час від часу потрапляють каналізаційні відходи. Поруч з підприємством є резервуар. В нього скидають барду у випадку технологічних неполадок трубопроводу, - каже заступник директора заводу Вадим Анатолійович. - Аварійних ситуацій давно не було, але резервуар постійно наповнюється. Чим? Каналізаційними стоками! Щоб резервуар не переповнити, ми змушені час від часу відкачувати їх на наші фільтраційні поля.
Смердить “Наша ряба”?
Всі об’єкти «Наша ряба» знаходяться далеко за містом, у полях. Дивлячись на них, розумієш: тут дійсно знаходиться найбільша фабрика у Європі. Між полями ще зеленої кукурудзи і вже золотавої пшениці прокладена дорога. Так незвично бачити в полі бетонку. Її протяжність не один десяток кілометрів. Дорога з’єднала між собою завод з виробництва комбікормів, приміщення для вирощування птиці, а також ще один об’єкт для переробки туш. Всі будівлі сучасні, біля кожної офіси. Скрізь охорона. Журналіст RIA мав намір поспілкуватися з кимось з керівництва «Наша ряба». Хотілося з’ясувати, де і як утилізують відходи виробництва, що можуть відповісти з приводу запахів у місті. До речі, поруч з підприємствами «Наша ряба» запахи чути далеко.
- Вам яке саме керівництво потрібне? - запитували охоронники. – У нас на комбікормовому заводі директор, і на пташниках своє начальство, і там, де переробляють птицю, є керівники. На підприємстві із забою і переробки птиці сказали: «Пишіть офіційний запит на київське начальство, ми не уповноважені нічого коментувати».
У центральному офісі «Миронівського хлібопродукту», якому належить торгова марка «Наша ряба», на прохання прокоментувати ситуацію, що склалася у Ладижині із забрудненням повітря, повідомили, що зробити це зможуть письмово.
Ми надіслали електронною поштою запитання, відповіді на які хотіли б почути насамперед жителі Ладижина. Опублікуємо їх у наступному номері газети.
Дуже правдоподібна версія
Зате на зворотному щляху з птахофабрики журналіст нарешті дізнався, що саме смердить у Ладижині. Про це розповіла попутниця.
- Я родом з сусіднього Гайсина, - каже жінка старшого віку. – У нас є свій спиртзавод. Колись там ще й дріжджі робили. Якщо, бувало, хтось комусь з людей хотів насолити або помститися, кидали пачку дріжджів у вигрібну яму для вбиральні. Вже через день після того фекалії, зброджені дріжджами, видавали такий сморід, що треба було з дому тікати. Нічим не можна було перебити той сморід! То оце зараз у нас у Ладижині стоїть такий самий запах. Курячий послід змивають водою, у бочку, а далі куди везуть? На поля. Видно, попало і туди, де спиртзавод барду зливає. От воно й збродило. Сама барда так сильно і так вонюче не смердить і далеко її не чути.
Якщо результати досліджень, які на замовлення підприємства «Екстра» проводить незалежна екологічна експертиза, підтвердять наявність курячого посліду на полях фільтрації спиртзаводу, можна буде стверджувати, що RIA з допомогою нашої читачки встановила причину ладижинських «ароматів».
14.07.2013
