У Вінниці та на решті території України, крім західних областей, оголошено надзвичайний стан за рівнем пожежної безпеки. Причина - температура подекуди досягає позначки 40-42 градуси тепла. А це відповідає критеріям стихійного явища.
Попереду
катастрофи?
Україну чекає посилення посушливості клімату, а паралельно - зростання кількості і сили проявів стихії. Фахівці однією з основних причин вважають глобальну зміну клімату. Беручи до уваги глобальні тенденції, Україні слід терміново готуватися до нових викликів, розповів директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Ромащенко.
- Це глобальна зміна клімату, - говорить вчений. - Багато моїх колег-учених говорять, що йдеться про циклічність, і що чергове потепління завершиться черговим циклом похолодання. Тим не менш, факт залишається фактом: ми стали свідками очевидної істотної зміни клімату Землі. Зміни видно неозброєним оком. Найочевидніше - зростання частоти і сили аномальних явищ. Згадайте Новий Орлеан. Навіть США - могутня країна - не змогла у 2005 році уникнути страшної повені. Або цунамі в Індонезії у 2004-му, коли загинули понад 200 тисяч осіб.
Учені попереджають, що нас чекають ще більш серйозні катаклізми. У цих умовах відчувати себе в безпеці не зможе ніхто. Ми повинні протистояти кліматичним змінам і знайти спосіб жити в нових умовах.
- Нас чекає подальший процес опустелювання, - каже Михайло Ромащенко. - Клімат ставатиме все більш сухим. Ми вже вирощуємо в північному лісостепу і в Поліссі культури, які раніше вирощували винятково у південному лісостепу - сою, кукурудзу. Звичайно, не стоять на місці селекціонери, але тим не менше - за останні 60 років середня температура зросла більш ніж на 2 градуси. Це означає, що зони, які ми колись планували осушити, тому що там були болота, сьогодні треба вже зрошувати.
Учені впевнені, в цілому нас чекають дві ситуації: з одного боку - зростання посушливості клімату, з іншого - зростання числа і сили стихійних явищ. Зокрема, екстремальні опади, зледеніння, найсильніші снігопади.
Листя не витримує
У Вінниці ще наприкінці липня почало передчасно жовтіти й опадати листя.
Потепління негативно і згубно впливає на міські дерева. Найбільше постраждали зелені насадження на центральних площах, вулицях Соборній, Пирогова, інших. І що характерно: зелене листя на деревах навіть не жовтіє, а буквально згорає і скручується в трубочки. Від спеки воно отримало так званий бактеріальний опік.
До того ж каштани і далі нищить каліфорнійська міль.
На думку українських біологів, якщо й надалі триватиме така спека, треба буде змінювати насадження, саджаючи витриваліші дерева, які не сохнутимуть. Це може бути, скажімо, акація. Непогана і липа, але її слід регулярно поливати.
За оцінками спеціалістів, нинішній стан рослин і дерев відповідає початку вересня. Вони зреагували на високу температуру і відсутність вологи. І цей тепловий стрес негативно вплинув на вегетаційний період зелених насаджень.
Швидше закінчується цвітіння, швидше достигають плоди, швидше починає опадати листя.
- Вінницькі рослини звикли до більш низьких температур, рясних дощів, тому важко переносять аномальну спеку. Як наслідок, дерева, особливо ті, які не поливали, почали рано скидати листя. Для них ще в серпні розпочалася осіння фаза. Від пекучого сонця деяке листя взагалі згоріло.
Якщо осінь буде теплою і вологою, вінничани ймовірно знову спостерігатимуть повторне цвітіння деяких дерев і рослин, для яких це не характерно.
Тільки б не горіло
Кабінет Міністрів України вирішив закрити для відвідування лісові масиви і лісопосадки в Україні через аномально спекотну погоду.
Про це повідомив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.
- Кабмін вирішив закрити лісові масиви, лісопосадки через спеку, необхідні вказівки дані МВС, МНС, гослісагентствам, - зазначив Микола Азаров.
Тим не менш, 29 липня в Херсонській області під час гасіння лісової пожежі постраждали п'ять осіб.
Як повідомив заступник директора Українського гідрометеорологічного центру МНС Анатолій Прокопенко, в Україні буде утримуватися спекотна і суха погода.
- На сьогодні утримується надзвичайно спекотна погода, переважно без опадів. Температурний фон перевищує норму на 4-9 градусів. Найближчі тижні характер погоди не зміниться. Є передумови, що ми наблизимося до показників 2010 р., коли спостерігалися рекордно високі температури протягом тривалого періоду, - повідомив Анатолій Прокопенко.
Шквалисте посилення вітру може загрожувати системі енергопостачання, а тривала суха і спекотна погода викликає високу пожежну небезпеку. Так, у південних і східних областях оголошено найвищий (п'ятий) клас пожежної небезпеки, на крайньому заході та у Карпатах - третій клас, на решті території - високий (четвертий) клас пожежної небезпеки.
Бережіть життя
Днями у Миколаєві просто на вулиці помер 31-річний чоловік. Медики не виключають, що серцевий напад могло спричинити палюче сонце. Воно особливо небезпечне для тих, хто має хронічні недуги, а надто - серцево-судинні. У нещадну спеку навіть здоровим треба уникати перегріву чи переохолодження. Бо кілька годин під кондиціонером чи вентилятором можуть спричинити грип або й запалення легенів.
- В організмі завжди є патогенна мікрофлора. І влітку частіше парагрипи йдуть. Це теж протікає з ураженням горла. Температурні реакції йдуть. А все - банальне переохолодження, - пояснює лікар Олександр Варюшкін.
Аби не стати жертвою спеки, медики закликають якомога менше виходити на вулицю. Якщо перегрілись - треба сісти у тінь, випити води й обтерти голову вологою серветкою. У миколаївців свої рецепти, як рятуватися від нещадних променів: купання в річці і фонтанах, мінімум одягу, морозиво та негазована вода.
А вінницький "Укравтодор" закликає водіїв у період спеки обмежити поїздки на далекі відстані, передусім удень, а в іншому разі вживати заходів, щоб запобігти перегріву організму.
"Високі температурні показники навколишнього середовища можуть негативно вплинути на фізичний стан водіїв, послабити їхню увагу під час керування автомобілем, що у свою чергу може призвести до дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками", - йдеться у їхньому повідомленні.
Дорожники також звертаються до автоперевізників з проханням змінити графіки перевезень вантажів з переорієнтацією їх роботи на нічний час, оскільки за спекотної погоди на асфальтобетонному покритті швидко утворюється колійність, напливи, зсуви та інші деформації, що теж негативно впливає на безпеку руху.
Коментарі
Доктор медичних наук Ігор Сергієнко:
- Людям із серцево-судинними захворюваннями в дні, коли аномально високі температури, протипоказано бути на відкритому сонці і важливо вести суворий контроль за артеріальним тиском, а при відхиленні від норми слід негайно звернутися до лікаря. Також необхідно виключити фізичні навантаження. Мова навіть про ті заняття фізкультурою і спортом, які були регулярні. Наприклад, щоденні пробіжки в парку тощо.
Професор, доктор географічних наук Анатолій Степаненко:
- У спекотних країнах ще з 2000 року діють стратегії зі зменшення впливу спеки у приміщеннях і на вулиці в містах. Можливо, варто перенести ці стратегії і до країн Центральної і Східної Європи й адаптувати їх там, зважаючи на місцеву специфіку. Інші важливі уроки можна засвоїти при вивченні досвіду невдалого міського проектування. Щоб під час міського планування й конструкції будинків обов'язково брали до уваги кліматичні аспекти, необхідно внести їх до будівельних норм і правил забудови в деталізованішому вигляді, як це, наприклад, у Німеччині. Серед інших заходів з адаптації населення до екстремальних температур, ми виділили такі: будувати й проектувати з огляду на клімат у майбутньому; приділяти першорядну увагу заощадженню енергії; зменшувати кількість автомобілів і їхній вплив на екологію; створювати інформаційні системи щодо міського клімату.
Фахівець питань зміни клімату Андрій Мартинюк:
- В Україні та в цілому в Європі екстремальні стихійні явища проявляються не тільки у вигляді торнадо, ураганів, смерчів і сильних злив, а й у посиленні спеки, яке ми зараз спостерігаємо. Така тенденція збережеться на найближчі десятиліття. Причина - люди в останні кілька десятків років стали викидати більше парникових газів - в основному це вуглекислий газ і метан. Парниковий ефект діяв завжди, але тепер він пропорційно виріс, і ця енергія знаходить свій вихід у стихійних лихах, які стають дедалі сильнішими та руйнівними.
08.08.2012
