Ландшафтний заказник “Коростовецький” заснований згідно рішення обласної ради від 29.04.1999 р. Розташований у Басалачівському лісництві кв. 108-113. Охороною заказника опікується Ладижинсько – Хуторянська сільська рада.
В межах заказника переважають лісові ландшафти, вони займають близько 96 % території. На крутих південно-західних схилах із слаборозвинутими дерновими ґрунтами з близьким (5-40 см) заляганням подільських гранітоїдів сформувався характерний екологоценотичний ряд дубових лісів. Тут навіть в тріщинах, заповнених дрібноземом, серед скельних виходів розселюються дуб черешатий, клен польовий, в’яз з оригінальними формами крони.
Трав’яниста рослинність скель під покривом лісу є дуже характерною для Побужжя. Особливо численними тут є папороті багатоніжка звичайна, аспленій колосовидний.
На опуклих частинах південно західного схилу розташовані ценози дубових лісів татарськокленових-мікелієвоосокових і строкато –перловникових, які занесені в ‘Зелену книгу України” і є рідкісними. Ці асоціації знаходяться на даній території на північній межі свого ареалу і в заказнику вирізняються невисоким деревостаном, який у віці 90-100 років має зімкнутість крон 0,4-0 б, середню висоту 8-10 м, діаметр 24-32 см.
В складі трав’янистої рослинності переважають світлолюбні неморальні види, такі як маруна щитовидна, буквиця лікарська, холодок тонколистий, шоломниця висока та інші. Середні частини південно-західного схилу займає асоціація дубових лісів татарськокленових-зірочникових, а більш похилі і вологі нижні частини схилів — дубові ліси свидинно-яглицеві типового складу і будови. Біля підніжжя цих схилів зустрічаються і 400-річні патріархи подільських дібров.
На плоских ділянках надзаплавної тераси з темно-сірими лісовими добре дренованими ґрунтами з близьким (1-1,5 метра) залягання гранітів вузькою смугою (50-100 мзавширшки) зростають ценози, характерні тільки для Подолії — польовокленові ліси яглицеві. Ближче до річки дані ценози змінюються яглицевими вільшаниками типового складу і будови з домішкою черешні, тополі білої і клена ясенелистого.
Великою науковою цінністю в заказнику є степові і лучно-степові ділянки площею4 га, які тягнуться вузькою (50-100 м) стрічкою південно-західним схилом з малопотужними (5-20 см) дерновими грунтами на гранітах. Ці ділянки раніше знаходились під випасом, і тому тут переважають формації костриці валіської та тонконога вузьколистого. В її травостої співдомінують місцями рідкісні в області рястка Гуссона та шолудивник Кауфмана. Є також окремі, незначні за площею фрагменти рідкісної формації ковили пірчастої, внесеної до “Зеленої книги України”. На степових ділянках заказника, згідно багаторічних досліджень (1985-1998 років), відмічається мезофітикація травостою, розростання таких видів як трясучка середня, пахуча трава, смовдь гірська, в’язіль різнобарвний тощо.
Північні та східні слабодреновані схилові поверхні займає асоціація дубових лісів татарськокленово-гірськоосокових.
Слід також відзначити ділянки різнотравних соснових лісів, що зростають на схилах різної експозиції та плакорній ділянці на сході території на сірих лісових ґрунтах легкого механічного складу, які сформувалися на давньоеолових товщах піску. Соснові бори утворюють сосна звичайна та сосна кримська . В цих лісах травостій надзвичайно багатий лікарськими рослинами.
В складі заказника є види, занесені до “Червоної книги України” — зозулинець салеповий, сон чорніючий, лілія лісова, любка дволиста, аконіт протиотруйний, коручка чемерниковидна, гніздівка звичайна.
Є також ряд мало розповсюджених в Східній Подолії видів — сон український, півники угорські, рястка Гуссона, шолудивник Кауфмана. В заказнику охороняються популяції цінних лікарських рослин: наперстянки великоквіткової, материнки звичайної, цмина піскового, буквиці лікарської, суниці лісової, перстачу білого, звіробою звичайного, валеріани лікарської, первоцвіту весняного тощо.
Досить значне ландшафтне різноманіття, багатство рослинного світу та антропогенізованість оточуючої території створюють в умовах заказника сприятливі умови для мешкання багатьох видів тварин. До складу ядра фауни входять мешканці широколистих та мішаних лісів, степів і лук та долинно-річкових комплексів. Зокрема, з ссавців це — козуля, борсук, лисиця звичайна, куниця лісова, білка, заєць, кріт, їжак. Періодичні з’являються вовки. Часто трапляються сліди діяльності інших тварин — обідрані оленями стовбури дерев, розритий дикими кабанами ґрунт поблизу дубів.
Багатою є орнітофауна заказника. Найчастіше зустрічаються дріб ні птахи — типові представники місцевих лісових комплексів: повзик, шпак звичайний, дятел строкатий, іволга, дрозди, синиці тощо.
З плазунів найбільш поширені: мідянка, вуж звичайний, гадюка лісова, ящірка прудка.
Чисельними є також земноводні та комахи.
29.04.2020
