Село Пиків, Калинівського району
Пиків — село велике, старовинне, унікальне... Хати стоять при великій воді річки Сниводи, ніби в полумиску. Сюди здавна тяжів і стікався люд. І по сьогодні важко розгадати загадку — чому? Напевне тому, що тут перехрещувалися шляхи верстовії, пролягали наскрізні трактати. Саме через Пиків у свій час проїжджав, їдучи до запорозьких козаків, посол німецького імператора Еріх Лясота, і залишив він у своєму щоденнику згадку про Пиків, як добре укріплене містечко, що належить князеві Сапезі. А як тут гриміла торговиця! У Пикові ставали такі базари, що як пташині. Люди йшли, їхали. Глянути збоку — плав пливе. Тож тутешні люди, дивлячись, як до них споконвіків валить стільки народу — помалу чванились, їх брав гонор. Вони виходили на базар мов на свято, принаряджені, начищені, в обновах. Головне для них — вдало поторгувати і себе показати.