Засідання круглого столу до 400–річчя заснування Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря
6 вересня 2016 року у залі засідань районної ради відбулося засідання круглого столу з нагоди 400-річчя заснування Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, у якому взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Ольшевський, заступник голови районної ради Сергій Пересунько, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Надія Герасимчук, редактор районної газети «Бершадський край» Федір Шевчук, колишній сільський голова с. Флорино Василь Нікітчук, директор Бершадської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, краєзнавець Григорій Погончик, історик – пошуківець, голова профспілки працівників освіти Микола Морочинський, прихожани Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, які стояли у витоків відродження храму.
Захід організовано священнослужителями Бершадського благочиння Вінницької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату:благочинним Бершадського району, протоієреєм Ростиславом Процаніним, настоятелем Спасо- Преображенської релігійної громади с.Флорино, що базується на території колишнього монастиря, о.Назарієм Лотоцьким, настоятелем храмів сіл Березівки та Теофилівки УПЦ КП о. Богданом Стрикалюком.
Кожен із учасників круглого столу поділився своїми враженнями та спогадами щодо існування та відродження обителі Бершадщини, чудесами, пов’язаними з іконами, організацією життя у монастирі та ін.
Так, М. Морочинський, який був одним із перших, хто знаходився у витоків відродження Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, розповів про історичні моменти відновлення, повернення у користування, а пізніше – у власність релігійної громади споруди. Факти історії відродження, спогади прозвучали із уст М.Ткаченка, який надав своє житло та вніс особистий вагомий вклад у проведення відновлювальних робіт. Інформацію доповнив історик, колишній сільський голова с. Флорино Василь Нікітчук. Він відмітив значимість існування монастиря до 1923 року, як духовно – просвітницького, культурного та ремісничого центру, який мав чітку внутрішню – організацію життя та дисципліну .
Про пошукову роботу, працю з архівними документами Кам’янець-Подільського, Вінницького та Хмельницького архівів розповіли Ф. Шевчук та Г. Погончик, про постійні тематичні викладки у районній бібліотеці та просвітницьку роботу – Я. Ободзінська.
Про перше знайомство у дитинстві, а потім цікавість у юнацькому житті, розповідав історик, що займався розкопками, Володимир Гребенюк. Він запропонував залучити студентів Вінницького та Кіровоградського педагогічних університетів історичних факультетів, яким би було б цікаво проводити роботи по відновленню історичних матеріалів.
Багато цікавих моментів згадували самі священнослужителі. Про саме поняття монастиря, його духовно – моральне значення, орієнтира на спасіння християн, інформував о. Богдан.
В ході спілкування було сформовано думку про те, що всі ці існуючі матеріали мають бути систематизовані та зібрані для видання альманаха, який був би доступним для молоді. Начальником відділу культури і туризму Н.Герасимчук було запропоновано з метою популяризації культурної спадщини району використати історичні матеріали в ході конференції, яка відбудеться до Всеукраїнського дня бібліотек.
Також Г. Погончик запропонував систематизувати матеріал для підготовки наукової конференції на вищому рівні та залученням історика, краєзнавця, доктора історичних наук, керівника Вінницької філії і почесного члена Центру дослідження історії Поділля Інституту історії НАН України при Кам'янець-Подільському національному університеті імені І. Огієнка Сергія Гальчака.
Серед пропозицій була і така, як використання емблеми Бершадського Спасо- Преображенського монастиря у символіці району та створити у районній газеті тематичну рубрику.
На завершення засідання круглого столу Володимир Ольшевський відмітив, що історія має багато білих сторінок. Все, що було зібрано та озвучено, має право на життя, та має бути доведеним до жителів району, молоді. Лише спільними зусиллями та діями ми можемо відновити історичні пробіли в історії рідного краю. Він подякував учасникам заходу та організаторам за змістовно проведену культурно-просвітницьку та краєзнавчу роботу.
31.10.2016
