Гарбар Віктор Тимофійович народився 21 листопада 1916 року в с. Андріївка Шаргородського району. Навчався і успішно закінчив чотирирічну трудшколу у цьому селі. У 1929 році Віктор Гарбар продовжив навчання у щойно відктитій школі колгоспної молоді с. Насіківки, яка діяла лише два роки. З 1931 року він далі навчався у Насіківській, уже семирічній школі.
Як кращого учня, Віктора Гарбара було рекомендовано на навчання у Вище військове артилерійське училище м. Москви.
Велика Вітчизняна війна застала лейтенанта Гарбара В.Т. в рядах Червоної Армії. Пройшовши всю війну, Гарбар В.Т. повернувся у рідне село. Демобілізованому після поранення воїну, на грудях якого виблискували ордени і медалі, районна влада рекомендувала очолити колгосп у Андріївці. Важко доводилось керівнику піднімати зруйноване війною господарство, але за кілька років Гарбар В.Т. вивів його із злиднів у передові. В селі силами колгоспу було побудовано млин, гідроелектростанцію на р. Мурашка, в центрі села будувалася кузня, за селом – молочно-товарна ферма.
Відмітивши організаторські здібності молодого керівника, постановою бюро райкому партії Гарбара В.Т. з Андріївки направлено на роботу в село Юхимівну - для піднесення занепалого колгоспу імені Ворошилова. Це був 1948 рік. Закінчивши спеціальні курси керівників при Вінницькій сільськогосподарській школі, новий голова колгоспу Гарбар Віктор Тимофійович поринув у колгоспне виробництво села Юхимівки. Насамперед потрібно було багато будувати. Будувалися нові корівники, телятники, вівчарник. Великої популярності в районі набула. юхимівська вівцеферма колгоспу ім. Суворова, яку очолював Йосип Крамар. На кожних 100 вівцематок одержано по 160 ягнят, а вовни тут настригли по 3,4 кг на кожну вівцю. Це був найвищий показник в районі.
Здобула слави рільнича бригада, бригадиром якої був Дубовий Іван Григорович.Урожай озимої пшениці досяг 29 цнт. з гектара, гороху по 31 цнт. з гектара. Це були високі врожаї на той час. Колгосп, керований Гарбарем В.Т., щорічно виборював призові місця в районі. Багатшала колгоспна каса, краще стали жити й колгоспники. Вони зводили нові житлові будинки, облаштовували свої оселі телевізорами, холодильниками, та ін.
За роки керівництва Віктора Тимофійовича в селі виросла чудова споруда Будинку культури на500 місць, бібліотека з15-ма тисячами. книг. По господарству і по селу прокладалися шосейні дороги, оновлювалася школа і дитячий садок.
Головував Гарбар В.Т. у Юхимівці по 1975-й рік. За 27 років керівництва юхимівським колгоспом В.Т. Гарбар зробив для села і для колгоспу дуже багато добрих справ.
Попри все, його ніхто не звільняв від обов’язків господаря,обов’язків чоловіка, батька, дідуся.
Разом з дружиною Ганною Омелянівною побудували хату, народили і виростили двоє дітей - сина Василя і дочку Валентину.
Гарний слід і спомин залишила по собі ця ЛЮДИНА. Помер Віктор Тимофійович Гарбар 30 серпня 1987 року. Поховаваний у с. Пеньківка.