Такими віршованими рядками наш земляк Олексій Гамарник зізнається у любові до своєї маленької батьківщини.
Межирів… На високому крутому березі ростуть білокорі берези. Тут гарний краєвид міжріччя Рову і Думки, які тут зливаються, утворюючи глибокий розлогий став з прозорою водою. Правий берег височіє над ставом своїм оголеним кам’яним чолом. Лівий – шумить осоками і буйними очеретами. Ліворуч, через річку на півострові, як на долоні, видно поселення.
Історія Межирова заховалась ще в часах до нашої ери. Лише звабні легенди твердять, що в ті прадавності на території сучасного поселення (тільки в більших масштабах) існувало досить значне і багатолюдне грецьке місто. В нашій ері Межирів стає відомим лише в ХVІ столітті.
У 1591 році Межирів отримав Магдебурзьке право і право на самоуправління, якого ще на той час не мало ще й і місто Вінниця. Це було багатолюдне поселення, якому було присвоєно назву містечка.
Саме в такому багатому своєю історією селі народився майбутній козак Олексій Гамарник в родині колишнього фронтовика Андрія Євгеновича та домогосподарки Галини Данилівни.
У рідному селі пройшли роки дитинства та юності. 1969 року Олексій закінчив навчання в Межирівській середній школі. Був здібним учнем, за що мав багато похвальних листів.
Після закінчення школи Олексій обрав одну з найгуманніших професій – професію – лікар. 1976 року закінчив факультет лікарська справа Тернопільського державного медичного інституту.
Свою трудову діяльність Олексій Андрійович розпочав в смт Летичів Хмельницької області. Потім доля розпорядилася так, що він повернувся на рідну Жмеринщину. Двадцять років він працював на посаді дільничного лікаря-терапевта за сумісництвом завідуючим медпунктом заводу "Сектор". Далі – більше шести років лікарем виїзної бригади станції швидкої медичної допомоги та десять років в приватній аптеці товариства "Адоніс". Загальний трудовий стаж 46 років.
Всі ці роки поруч з Олексієм Андрійовичем була дружина Валентина Володимирівна – надійний друг, порадник. Вони у двох виховали сина Євгена та доньку Інну.
Відомо, що Бог обдарував здібних, а можливо і обраних ним людей, не лише одним талантом, а кількома. Та ще в різних галузях, напрямках нашого життя, діяльності. З 2007 року Олексій Гамарник розпочав свою літературну діяльність. 2012 року побачила світ перша поетична збірка "Біль і надія". До неї увійшли твори про земляків, людей з якими живе та працює автор, про проблеми, які їм спільно доводиться розв’язувати.
2016 року вийшла друга книга нашого земляка під назвою "Життя за націю", в якій автор зібрав думки і вислови українських поетів та борців за національну ідею.
У планах Олексія Андрійовича видання ще двох поетичних збірок "Шляхом долі" та "На крилах спокути" (присвяченої дружині Валентині Володимирівні).
Життя Олексія Гамарника різноманітне, активне та цікаве. Він громадський діяч, член Національної спілки журналістів України. Активний учасник Народного Руху України за перебудову, кавалер ювілейної пам’ятної відзнаки "20 років Незалежності України".
Ініціатор виготовлення та встановлення пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку у м. Жмеринка (2008), перейменування 20 нових назв вулиць, провулків м. Жмеринки. Організатор спорудження погруддя партизану-підпільнику, комісару 2-ї партизанської бригади Максиму Корнійчуку в Бершадському районі.
А ще Олексій Андрійович є заступником голови обласної громадської організації "Меморіал", представником територіальної громади міста в медичній раді комунальної установи "Жмеринська центральна районна лікарня", був обраний секретарем консультативно-дорадчого органу "Громадська рада" при міському голові. З 2016 року – голова Жмеринської міської первинної журналістської організації.
Говорячи про Олексія Гамарника, не можливо не сказати про ще один факт з його біографії – на сьогодні він генерал-майор Українського реєстрового козацтва, член координаційної ради козацтва області.
30 березня Олексію Андрійовичу виповнилося 65. З нагоди ювілею в читальній залі КЗ "Жмеринська центральна районна бібліотека ім. В. П. Вовкодава" відбувся захід. Привітати земляка прийшли представники районної державної адміністрації, члени міськрайонного літературного об'єднання "Калинове гроно", козаки-побратими, друзі та знайомі. Кілька перших примірників поетичної збірки "Шляхами долі" автор подарував присутнім на заході.
Ведучі – працівники бібліотеки Валентина Підлісна, Лариса Тупчій розповіли про життєвий і творчий шлях Олексія Андрійовича Гамарника та підготували перегляд творчого доробку земляка.
Гарними піснями привітали ювіляра сестри Іванна та Анжеліка Мельник й Ольга Буряченко і Галина Ставінога.
Служіння людям – то Божий дар. Саме таким даром володіє Олексій Андрійович, життя якого впродовж багатьох літ пов’язане з добрими справами. Він не купається в славі, не обіцяє щось надзвичайного, а просто виконує потрібну громаді роботу.
Тож, шановний Олексію Андрійовичу, дозвольте ще раз привітати вас з ювілеєм. В свої 65 – Ви так само веселі, оптимістичні, енергійні, сповнені нових ідей та мрій. Так нехай Ваша життєва сила не вичерпується ніколи. Бажаємо Вам міцного здоров'я, щастя, довгих років життя, доброго настрою. Нехай Вас завжди оточують добрі та щирі люди, а рідні і близькі цінують і піклуються.
04.04.2017
