Знахідки за локалізацією розподіляються на дві групи. Перша являє собою розораний на площі близько 25 кв. монетно-речовий скарб, друга складається з декількох монет і речей, зібраних на значній відстані одна від одної на різних ділянках поля.
До першої групи належать:
Платіжний срібний злиток Золотої Орди, так звана човноподібна гривня, вагою 193 г.- 1 екз.
Бронзова пластина з арабським написом - 2 екз.
Срібна позолочена накладка ремінного набору чи кінської збруї - 1 екз.
Срібні монети Мухаммада Узбека (712-741 р. г.)
міста Сарай 74* р. г.- 1 екз; з непрокарбованим роком - 1 екз.
міста Мохша 7** р. г.- 1 екз.
з непрокарбованими назвою міста і роком - 1 екз
Срібні монети Джані Бека (742-758 р.г.)
- міста Сарай 7** р. г.- 1 екз.; з непрокарбованим роком - 3 екз.
міста Сарай ал-Джедід з непрокарбованим роком - 1 екз.
міста Гюлістан 752 р. г.- 1 екз; з непрокарбованим роком - 2 екз.
з непрокарбованими назвою міста і роком - 1 екз.
наслідування срібним монетам Джані Бека - 2 екз.
Срібні монети Абд Аллах Хана (762-771 р. г.) міста Йангі-Шехр (Шехр ал-Джедід)
з назвою міста Йангі-Шехр ал-Махруса 765 р. г.- 2 екз.; 766 р. г.- 2 екз.;
з назвою міста Шехр ал-Джедід ал-Махруса 766 р. г.- 3 екз.; 767 р. г.- 2 екз.; з непрокарбованим роком - 1 екз.;
міста Орда, т. б. кочуючої ставки - 768 р. г.- 1 екз.
міста Азак з непрокарбованими іменем правителя і роком - 1 екз.
До другої групи належать:
Масивний бронзовий умбон з концентрично розташованими округлими шипами - 1 екз.
Масивне бронзове на три частини кільце з трилисником у центрі - 1 екз.
Срібне з позолотою скроневе кільце у вигляді змії, яка жалить власний хвіст,- 1 екз.
Невеликий уламок круглого дзеркала, відлитого з високоолов'янистої бронзи,- 1 екз.
Срібний з позолотою натільний хрестик, імовірно ХІV століття, який не стосується золотоординської культури, з двопелюстковими кінцями, увінчаними двома кулями, та ромбом у середхресті.
Невеликий підвісний залізний замок - 1 екз.
Тонка бронзова кругла бляха з пунктирним зображенням сокола, що атакує у повітрі лебедя.
Срібна монета Мухаммада Узбека міста Крим 713 р. г.- 1 екз.
Срібна монета Джані Бека з непрокарбованими назвою міста і роком - 1 екз.
Срібна монета Бірді Бека (758-761 р. г.) - міста Сарай 759 р. г.- 1 екз.
Найбільш цікаві човноподібна гривня та срібні монети міста Йангі-Шехр (Шехр ал-Джедід). Судячи з публікацій, знахідка цих монет для України виявляється найбільш "північно-західною", а гривня унікальна для Вінницької області. Важко судити про цілісність комплексу першої групи, бо частина скарбу, що залягала на малій глибині, могла бути знайдена місцевими мешканцями багато десятиліть чи навіть століть тому. Та у будь-якому випадку знахідок подібних гривень і монет на теренах України не так вже і багато.
За доступною мені інформацією з публикацій, усних повідомлень та приватних колекцій кількість відомих срібних монет міста Йангі-Шехр (Шехр ал-Джедід) складає 191 екз., а мідних монет - 294 екз. До зазначеної кількості занесені 43 срібні і 65 мідних монет, які описані та згадані у статті С. А. Яніної "Новый город" (Янги-Шехр (Шехр ал-Джедид) - монетный двор Золотой Орды и его местоположение", 21 срібна та 7 мідних монет, зображення яких розміщено на веб-сайті www. hordecoins. folgat.net, 10 срібних монет, згаданих у статті Г. А. Федорова-Давидова "Клады джучидских монет", 48 срібних і 116 мідних монет з книги А. А. Нудельмана "Топография кладов и единичных монет", 34 срібні і 105 мідних монет з усного повідомлення К. Хромова, усних повідомлень молдавських колекціонерів про знахідки 20 срібних монет в околицях городища Старий Орхей та 4 срібних монет з поселення Костешти-Гирля, а також відома мені знахідка 1 мідної монети в Криму і 10 срібних у Вінницькій області.Таким чином, загальна кількість відомих монет - 484.
Підсумовуючи цю інформацію, географію знахідок досліджуваних монет можна відобразити у таблиці:
Таблиця 1
Регіон Срібні монети Мідні монети Разом %
Молдова 111 216 327 74,2
Херсонська обл. 5 25 30 6,8
Крим 5 21 26 5,9
Миколаївська обл. 10 15 25 5,7
Вінницька обл. 10 - 10 2,3
Одеська обл. - 10 10 2,3
Поволжя 4 3 7 1,6
Дніпропетровська обл. 4 - 4 0,9
Мордовія 1 - 1 0,3
Разом: 150 290 440 100
З 484 відомих монет вдалося локалізувати 440. Зі 191 срібної монети з різних причин цілком або частково вдалося атрибутувати лише 145. Їх хронологічно можна розташувати у такій послідовності:
763 р. г.- 1 екз.
764 р. г.- 4 екз.
765 р. г.- 52 екз.
766 р. г.- 32 екз.
767 р. г.- 25 екз.
768 р. г.- 2 екз.
769 р. г.- 15 екз.
770 р. г.- 4 екз.
З непрокарбованою датою - 10 екз.
Разом - 145 монет.
З 46 неатрибутованих срібних монет атрибутувати 20 екз., знайдених в околицях городища Старий Орхей, з низки причин неможливо. Серед неописаних екземплярів, за усним повідомленням К. Хромова, переважали монети 765-766 р. г., значно менше було монет 767 р. г. і рідко зустрічалися монети 769-770 р. г. Ці ж пропорції в основному збігаються з даними вищенаведенного переліку.
Висновки
1. Найбільша кількість монет знайдена в Молдові - 327 екз., які складають 74,2 % від загальної кількості знахідок. Наведені дані не суперечать гипотезі С. А. Яніної про існування монетного двору Йангі-Шехр (Шехр ал-Джедід) на цій території.
2. Оскільки на мідних монетах цього монетного двору дати не проставлялися, судити про його роботу можна лише по датованих срібних монетах, які дозволили встановити час його діяльності - 763-770 р. г. Роками його найбільшої активності є 765-767, а найменшої - 763-764, 768 та 770 р. г.
3. Сучасний український історик Наталя Яковенко зазначає: "Перемога на Синіх Водах, як припускають одні історики, відсунула межі територій, підвладних Золотій Орді, на Дніпрі до порогів, а на Дністрі - до його чорноморського гирла; інші ж натомість уважають, що повне підпорядкування Наддніпрянщини й Поділля великому князеві литовському сталося на кілька десятиліть пізніше - після певного періоду співвладдя тут Ольгерда й золотоординського хана". Характер знахідок на місці розміщення с. Струтів вказує на існування тут в 770 р. г. (1368/1369 р.) золотординського поселення, т. б. територію Середнього Побужжя, яка ще контролюється Золотою Ордою після її поразки під Синіми Водами в 763/764 р. г. (1362 р.)
13.05.2020
