Мапа Піщанського району (http://ukrainainkognita.org.ua/)
|
Територія - 0,6 тис. км2
На території району знаходиться 27 населених пунктів, селищ міського типу - 2
Кількість населення – 22,8 тис. осіб,
Відстань від райцентру до м. Вінниці автошляхами – 160 км.
Річки: Кам’янка, Окна, Савранка.
Адміністративний центр району – смт Піщанка (селище міського типу Піщанка з 1956 р.)
Піщанський район межує з молдовським Придністров’ям. Саме тому калинове гроно національної культури й побуту місцевих українців тісно переплітається з виноградною лозою молдовських традицій. Район невеликий за площею, але з неповторним ландшафтом, флорою, творчістю народних умільців, пам’ятками архітектури. Чого варта тільки історія палацу панів Чарномських, що у мальовничому с. Чорномин.
Піщанський район розташований на півдні Вінниччини. Межує з Кодимським районом Одещини, Республікою Молдова та Ямпільським, Крижопільським, Тростянецьким, Чечельницьким районами Вінницької області.
Лежить на Волино-Подільській височині. Поверхня підвищена, горбисто-хвиляста, порізана численними долинами, ярами і балками Багата місцевість на будівельні матеріали: піски, глини, вапняки. Майже 22 відсотки площі займають масиви лісів. Переважає дуб черешчатий, дуб скельний, граб, ясен, клен, берест, акація. Ґрунти тут переважно чорноземні. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.
У селах району є багато джерел, ставків, протікають річки Кам’янка, Окна, Савранка.
На живописному пагорбі над селом Чорномин (колись Розбійна) височить старовинний палац. Його високі стрімкі колони сягають неба і підтримують сріблясту баню будівлі. Сонячне проміння, відбиваючись на опуклому даху, сяє ореолом над усією спорудою. Великі широкі вікна спокійно й мовчазно дивляться у двір із висоти своїх стін як німі свідки віків і тих подій та людей, що причаїлися в стінах цього архітектурного шедевру.
Датою будівництва палацу вважається 1820 р. Сам Франческо Боффо керував будівельними роботами. У 1822-1844 рр. він займав посаду головного архітектора Одеси.
Прямокутна будова з шестиколонним іонічним портиком з одного боку і напівкруглим ризалітом, що прикриває салон, оточений вісьмома колонами, – з другої сторони. Від великої групи палаців, розсипаних по території бувшої Речі Посполитої, Чорноминський палац відрізняється двома невели кими особливостями.
Отже, він не має власне фронтального фасаду. Шестиколонний портик підіймає трикутний фронтон і гладкий аттик, але не накриває собою вхід, як у інших класичних палацах. Під'їзд до нього знаходиться біля бічного фасаду і відрізняється портиком, що спирається на перший поверх. Під цим портиком і був, власне кажучи, головний вхід у дім. Складається враження, що Боффо, проектуючи його, навмисне загубив обов'язкову в ті часи ієрар хію фасаду, щоб полегшити собі композицію всередині. Феномен цієї втрати ієрархії фасаду – це і є однією з особливостей Чорноминського палацу.
Друга особливість, що вирізняє палац у Чорномині, – це колонада, одна з яких оточує напівкруглий ризаліт, а інша – підіймає плоский купол. Ось саме ця подібність і наводить на думку про порівняння з фасадом Білого Дому у Вашингтоні, спорудженого у 1792-1795 роках за проектом Ямеса Хобана.
Історики часто називають його «Палац з двадцятидоларової банкноти», за назвою нарису «Чорномин – палац з 20-доларової банкноти» написаного невтомним дослідником історії унікального палацу, польським професором Тадеушем-Стефаном Ярошевським. Нарис Т.Ярошевського – підсумок його багаторічної справи життя – читається на одному подиху і справляє таке ж незабутнє враження, як і палац, про який він пише.
12.03.2009
Піщанський район
