CТАТТI

04.06.2012

Автор: Центральна бібліотека ЦБС Чернівецького району

1925 році у Чернівцях жили і працювали кустарі – ремісники, торгівці. Серед підприємців виділявся Моянський володів млином, олійнею, де працювали 10 чоловік. У його власності було кілька великих будинків, теперішні стара фабрика, готель, які він здавав під квартири. Пізніше млин перейшов до його брата Ландера, який також володів великим промтоварним магазином, давав людям гроші під проценти, був місцевим банкіром. В містечку був постоялий двір, 8 млинів. Трудились чисельні династії ремісників, які виробляли добротні речі побутового вжитку, продукти. Це Герненгорни, Дралюки, Сойбелі – шапкарі, Гельмани і Кисляки – шнайдери (правці), Майданюки – бекери (пекарі). Сапожніки – шустери (чоботарі); Черешинські – мотузянники; Герки і Корембліти – ковалі.

Серед торгівців, крім Ландера виділялись Койцмани, які володіли рибним магазином, Зукіни володіли бакалійними лавками, Корембліти і Шляжмани – винороби і торгівці вином. Крім того були люди які займались вичинкою шкір, такі майстерні називалися кіратами.

В період НЕПу в Чернівцях діяли – 43 кустарні ремісничі майстерні, 27 торгових лавок, 26 складів.

На даний період наблюдається занепад ремісничої діяльності.

Населення переважно займається землеробством, скотарством, будівництвом, торгівлею.