Мапа Теплицького району (http://ukrainainkognita.org.ua/)
|
Територія 0,8 тис. км2
На території району знаходиться: селищ міського типу – 1,
сільських населених пунктів – 48,
25 сільських і 1 селищна рада.
Кількість населення 33,145 тис. осіб, в т.ч.
сільське – 26,75 тис. чол.
міське – 6,895 тис. чол.
Відстань від райцентру до м. Вінниці автошляхами 130 км.
Річки: Південний Буг, Удич, Кубліч, Сура
Адміністративний центр району смт. Теплик
Тепличчину за її мальовничі краєвиди, з прозорим небом, діамантами зірок, полум’яніючими загравами, смарагдовими долинами та кришталевою водою без перебільшення можна назвати земним раєм. Багатий він і на самобутні народні традиції та звичаї. Кожне село Тростянецького краю – це історична пам’ятка, де з покоління у покоління пишеться власна історія-літопис.
Теплицький район знаходиться у межах Волино-Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладами пісків, глин, вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили тут родючі чорноземні ґрунти. Розташований район у південно-східній частині Вінницької області в зоні лісостепу. Його територія межує з Гайсинським, Бершадським, Тростянецьким районами Вінницької області та Христинівським районом Черкаської області.
Через його територію пролягають автобусні маршрути обласних сполучень.
Довжина залізничного шляху становить близько 50 км., через Тепличчину проходять залізничні сполучення: Христинівка-Вапнярка, Гайворон-Вінниця.
Розміщений район на землях з найдавніших часів заселених людьми, що в значній мірі, пояснюється сприятливими природними умовами та вигідним географічним положенням.
Сліди існування людини належать до найдавнішого періоду історії розвитку суспільства – палеоліту. Тут збереглися залишки поселень трипільської культури неподалік сіл Веселівка, Розкошівка, Соболівка, Теплик, Марківка, Росоша.
Найближчими слов’янськими предками тепличан були племена уличів, які жили над річкою Південний Буг у VІІ-Х ст.
Історичні джерела свідчать, що поселення виникло, як укріплений прикордонний пункт Литовського князівства. Він мав земляні вали і високий дубовий частокіл. Підземні ходи й печери, що були вириті в ті часи, збереглися й досі. Колись у них жителі ховали своє майно під час нападів татарських орд. Перша письмова згадка про Теплик належить до XV ст.