CТАТТI

27.04.2009

Автор: ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

Мапа Томашпільського району

Територія 0,8 тис. км2

На території району знаходиться 34 населених пунктів ( в т. ч. 2 селища міського типу: Вапнярка, Томашпіль, та 32 села)

Кількість населення 38,3 тис. осіб,

сільське24,1 тис. осіб

міське14,2 тис. осіб

Відстань від райцентру до м. Вінниці 98 км .

Річки: Русава, Марківка

Адміністративний центр району смт. Томашпіль (з 1923 р.)

поштовий індекс 24200

Телефонний код: (04348)

Славним, сповненим героїчних і трудових звершень є літопис Томашпільщини. Багатий цей край на культурно-мистецьку спадщину, людей - творців, які залишили вагомий слід в історії Томашпільського району. Сьогодні його мешканці примножують надбання минулих поколінь, з вірою і впевненістю дивляться у майбутнє. Тому й працюють, щоб був хліб і до хліба, щоб лунала невмируща українська пісня, щоб ще кращим ставало їх рідне Томашпілля.

Територія району відноситься до Волино - Подільської височини. Місцевість розташована у зоні лісостепу. Це – хвилясто-горбкувате плато, порізане долинами річок і глибокими ярами. Район межує на північному сході з Тульчинським, на південному – з Крижопільським, на заході – з Чернівецьким, на північному заході – з Шаргородським, на південному заході – з Ямпільським районами Вінницької області.

Численні дослідження археологів та краєзнавців доводять, що в ранній період територія краю кілька разів заливалася водою і тут колись вирувало море. Про це свідчать кристалічні породи, покриті великою товщиною осадових порід різних віків.

Археологічні пам’ятки підтверджують також, що цей край почав заселятися ще в добу палеоліту. Знаряддя праці тієї доби ще й досі знаходять на полях і урочищах біля сіл Стіна, Кислицьке, Гнатків, Велика Русава, Яланець, Пеньківка, Комаргород, Нетребівка, Томашпіль.

У ІV-ІІІ тис. до н.е. територія краю була заселена землеробськими племенами бугодністровської та трипільської культури. Такі поселення виявлені біля Стіни, Марківки, Липівки, Гнаткова, Яланця тощо.

Історичною перлиною Томашпільського краю є таємниче село Стіна, наповнене живим подихом давнини. Село розкинулося у долині річки Русава. Відоме воно серед подільських поселень своїми найстарішими скельними монастирями, заснованими приблизно в ХІ ст. та цікавими пам’ятками інших історичних епох.

Найпривабливішим для туристів у селі є залишки колишніх укріплень ХУІ-ХУІІ ст., розташованих на Замковій горі, а також невелика мурована Миколаївська церква – єдиний уцілілий свідок козацько-польських війн та інших подій у житті стінян упродовж останніх 350 років.

Будівництво церкви в селі пов’язане з ім’ям козака Стефана Нечая, який замислив побудувати собі на Замковій горі будинок. Під час викопування підвалин знайшли ікону Чудотворця Миколая. Розцінивши це як Боже повеління, Нечай вирішив спорудити на місці знахідки церкву в ім’я святителя Миколая. Ця стародавня ікона до 1901 р. зберігалася у церкві і вважалася чудотворною.

Зовнішній вигляд храму за понад три століття існування зазнав значних змін. І все ж, не зважаючи на них, в ге­нетичній пам'яті мешканців залишається образ тієї дав­ньої легендарної церкви, яка символізує славне ми­нуле їхнього села. Цікаво, що підійти до церкви можна лише однією дорогою.

Комплекс Миколаївської церкви в селі Стіна є найбільшою з принад Томашпільського району, а в поєднанні з незвичайним мальовничим рельєфом ніби переносить відвідувача у середньовічну Україну і зближує його з матінкою-природою.

Більшість місцевих жителів пояснюють походження назви поселення від густих лісів, що майже вертикально вкривають схили каньйону. Дивлячись на них з протилежного боку, дійсно бачиш перед собою суцільну зелену стіну.

А ще на північному-східній околиці Стіни знаходиться «Сонна поляна» площею 5 га дернової землі, на якій на початку квітня розквітає реліктова рослина сон-трава, що занесена до Червоної книги Вінницької області. Існує повір’я, нібито покладена на ніч під голову ця рослина викликала пророцькі сни.

Томашпільські землі завжди вабили археологів. Тут у 1929 та 1958 рр. проводилися розкопки трипільських пам’яток, які дали унікальні знахідки. Археологи довели, що трипільці, які селилися біля с. Стіна займалися ткацькою справою. Слідів тканини при розкопках не виявлено, але що вона була, свідчать відбитки на днищах трипільського посуду. У матеріалах трипільської культури краю простежується своєрідний розвиток духовної культури трипільців, йдеться, перш за все, про специфічну систему орнаментів, які присутні на глиняному посуді. Трипільські орнаменти досить складні і різноманітні. У них давні предки висловлювали різні почуття, зміну пір року, дня і ночі, світла і темряви.

ДОДАТКИ