Абрамов Тихон Порфирович (16.06.1901, с. Кацмазів Жмерин. р-ну – 17.10.1991), Герой Радянського Союзу (1945). У 1920 р. закінчив 10 класів, був секретарем сільради, працював помічником машиніста паровоза. 1922 р. добровольцем пішов у Червону Армію. 1928 р. закінчив військове кавалерійське училище.
1939 р. брав участь у визвольному поході радянських військ у Західну Україну. Учасник Великої Вітчизняної війни з перших її днів. Воював на Південно-Західному, Калінінському, Західному, Північно-Кавказькому, Центральному, 1-му та 2-му Українських, 1-му Білоруському фронтах. У переможному 1945 р., будучи гвардії полковником, командував 49-ю гвардійською танковою бригадою 12-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської армії (1-й Білоруський фронт).
У січні 1945 р. бригада відзначилась у боях за визволення Польщі. 15.01.1945 р. вона форсувала р. Піліца і зайняла м. Сохачев, де вела кровопролитні бої до підходу основних сил корпусу. 17 січня форсувала р. Бзура, забезпечивши переправу іншим з’єднанням. Учасник штурму Берліна.
Після війни продовжував службу в Радянській Армії. Закінчив курси при Академії Генерального штабу. Пішов у відставку 1955 р. у званні генерал-майора танкових військ. Жив у Москві. Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова ІІ ступеня, Кутузова ІІ ступеня, Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, медалями.
28.02.2014
