В далеке минуле сягають взаємини українського і польського народів. Єдність походження, спільність господарського та культурного розвитку західно- і східнослов’янських союзів племен в додержавний час, економічні, політичні та культурні контакти Київської Русі та Польщі, давньоруських та польських князівств доби феодальної роздробленості складали їх передісторію. З XIVст., коли у Східній Європі поступово складається нова етносоціальна спільність – українська народність, доля її на десятиліття і навіть століття тісно перехрещується з історією польської народності.
З даніх-давен народи України і Польщі вели боротьбу за утвердження національної незалежності та соціальної справедливості. В літописі цієї боротьби чимало яскравих сторінок спільних виступів українських та польських селян і робітників проти гнобителів, боротьби провідних суспільно-політичних сил під гаслом “ За нашу і вашу свободу “. Ратне співробітництво часів середньовіччя – Грюнвальдська битва, Хотинська війна, бої під Віднем – одержали продовження в новітню добу – у 1920 році та в роки II світової війни.
Проте в історії взаємовідносин українського і польського народів як у середні віки, так і в недавні часи є сторінки, що викликають не гордість, а біль, причому він часто зростає через дефіцит історичної правди. Це зумовлює актуальність дослідження ряду питань історичного минулого українського та польського народів взагалі та історії католицизму на Поділлі зокрема.
Слід відверто сказати, що до останнього часу в історичній літературі та радянській періодиці не було об’єктивного підходу до західної гілки християнства. Сторінки історичних досліджень та шпальти газет рясніли виразами про те, що “ католицизм відверто виступає як непримиренний ворог комунізму і соціалізму, миру й прогресу “.
У нашому мальовничому містечку давно розвиваються витоки українсько-польської культури та релігії. І так ці дві держави, наша земля - Україна і Польща, дві сестри, знаходяться поруч і мають дуже тісний зв’язок, то між ними є багато спільного в питаннях духовного і культурного збагачення нації.
В далеку давнину, ще в 1912 році, за релігійними віросповіданнями населення поділялося на дві частини:Витава – православні, Гнівань- католики. Тут уже функціонував Храм Святого Миколи і церква Святого Архістратига Михайла. І храм і церква зруйновані в роки громадянської війни. У Гнівані було збудовано й у 1906 році відкрито один з найбільших в Європі величний костел напівготичного типу, урочисте освячення якого відбулось 14.09.1906 року. Усередині храм прикрашений вирізьбленим по дереву сценами із Святого Письма. Вітражні вікна та люстри у вигляді великих підсвічників створюють атмосферу затишку і спокою. Біля вівтаря з правого боку стоїть скульптура Св. Йосипа з Немовлям, з лівого боку – ікона Богородиці. В глибині споруди вівтар із розп’яттям Ісуса.
На центральному подвір’ї споруджено грот Діви Марії.
У місті Гнівань при парафії Святого Йосипа із 2003 року веде свою діяльність Суботня Школа - св. Йосипа. У котрій займаються як діти так і бажаючі дорослі, котрі прагнуть пізнати мову своїх предків, а також усі інші хто має прагнення до пізнання Польської мови та історії. Навчання проводять сестри монахині від Святої Родини із Назарету (сестри назаретанки ) при підтримці та допомозі Місіонерів Облатів (OMI) . Звичайно що таке навчання не закінчується лише вивченням мови, а також є культурним розвитком бажаючих Гніваньчан у пізнанні сусіднього народу, а правильніше кажучи, Братнього народу, тому що історії Польського та Українського народу в нашому містечку є як ніколи тісно пов’язані віковими вузами легких та не дуже легких часів із нашої спільної історії.
Як відомо із історичних джерел Католицький Храм Святого Йосипа котрий був побудований у Витаво-Гніванській парафії і освячений у 1906 році був за фінансової підтримики Польської шляхти котра проживала на той час на наших теренах . А також ініціаторами і фундаторами реставрації нашого храму були Польскі священники та Польскі благодійні організації та звичайний Польський народ, котрий жертвував свої кошти на відновлення чудового храму котрий був зруйнований за панування червоної чуми 20 століття (комуністичною владою). У храмі кожну неділю відправляється одна із служб Польскою мовою для всіх бажаючих вірян, що є знаком поваги до Польского народу та до Польского походження багатьох мешканців нашого міста .Також за час існування Католицької парафії у місті та за сприяння громади велика кількість молоді навчалася у вищих навчальних закладах Польщі. Серед них є і такі котрі своє життя присвятили Богу та віруючим пов’язавши своє життя із священицьким саном, також навчаючись у Польських семінаріях.
10.12.2014
