Історія досліджень трипільської культури на Вінниччині розпочалась в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. У 1901 році Ю.Й. Сіцінський опублікував карту археологічних пам'яток Поділля, де певна кількість зазначених поселень, зважаючи на віднайдений рухомий матеріал і зіставляючи їх із сучасною картою, належала до періоду Трипілля. На початку ХХ ст. на деяких поселеннях були проведені перші археологічні розкопки. Вивченням пам'яток трипільської культури на Вінниччині в різний час займалися М.Ф. Біляшівський, С.С. Гамченко, С.М. Бібіков, Т.С. Пассек, В.Г. Збенович, В.О. Круц, Т.Г. Мовша, О.В. Цвек, А.Г. Корвін-Піотровський, В.А. Косаківський, С.О. Гусєв. Більше 150 трипільських поселень було відкрито завдяки археологічним розвідкам, які проводив впродовж 1950-1980-х років П.І. Хавлюк, історик, археолог, доцент Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського (далі ВДПУ). Понад 30 років присвятив вивченню трипільських пам'яток на Поділлі І.І. Заєць - директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі ВОКМ) у 1963-1977 роках, професор, викладач ВДПУ. Матеріали його досліджень становлять сьогодні основу музейної археологічної збірки даного періоду.
Нині на теренах Вінницької області виявлено 381 поселення періоду Трипілля, датовані IV-ІІІ тис. до н.е. Однак, розкопки незначного обсягу проводились лише на 33 пам'ятках, а систематичні археологічні дослідження велися на 3 поселеннях. 21 пам'ятку періоду Трипілля нараховує археологічна карта Тиврівського району. Більшість поселень були відкриті впродовж 1981-1988-х років в результаті археологічних розвідок П.І. Хавлюка. На двох пам'ятках проводились цілеспрямовані широкомасштабні археологічні роботи. Це поселення Ворошилівка, відкрите у 1947 році Верхньобузькою археологічною експедицією під керівництвом Д.І. Березовця та повторно обстежене у 1948 році Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. У 1975 році експедицією ВОКМ під керівництвом І.І. Зайця були розпочаті систематичні розкопки поселення, які тривали до початку 1990-х років. На поселенні Кліщів, відкритому у 1958 році П.І. Хавлюком, систематичні розкопки проводились у 1969-1982 роках під керівництвом І.І. Зайця.
Поселення Кліщів являє собою чітко виражений варіант трипільської культури. Воно знаходиться на лівому березі Південного Бугу на порівняно невеличкому.
Під час розкопок на глибині 0,5 – 1,0 м. від сучасної поверхні виявлено 48 жител і 17 господарських приміщень. Надзвичайно велику цінність становить керамічний комплекс Кліщівського поселення. Всього виявлено 12 тисяч одиниць керамічних виробів, з них 263 горшки повної збереженості, а 2602 реставровані.
Вражають своєю витонченістю виліплені вручну амфори, горщики, глечики, миски, покришки та багато інших видів глиняного посуду. Посуд виготовлений з високоякісної глини, випалювався, як показали лабораторні аналізи, при температурі 900 – 1100 градусів. Широко застосовувався багатобарвний орнамент, створюваний за допомогою білої, жовтої, червоної і чорної фарб.
Керамічна індустрія представлена 175 знаряддями праці. Вивчення цих знарядь допомогло встановити деякі види господарської діяльності жителів поселення. Різці, свердла та скобелі вказують на те, що в поселені проводилась обробка рогу, кісток, деревини.
До останнього часу поселення в с. Кліщів є єдиним в басейні Побужжя дослідженим в такому масштабному об’ємі. Розкопки дали вагомий матеріал для дослідження трипільської культури
21.06.2015
