З ухваленням рішень щодо створення на Вінниччині регіональних ландшафтних парків місцевого значення «Середнє Побужжя» (грудень 2009 р.) та «Немирівське Побужжя» (вересень 2012 р.) село Канава Тиврівського району логічно стає з'єднуючою ланкою цих двох природних комплексів. А враховуючи те, що Канава єдина на ділянці Південного Бугу від Сутисок до Сокільця вже має рекреаційну інфраструктуру - садибу «Родинне гніздо» з позасезонним циклом функціонування, вона фактично перетворилася на один з центрів екологічного туризму на Поділлі.
До того ж Канава має неабияку історико-культурну спадщину і унікальний пізнавально-туристичний потенціал. Село засновано у 1651 р., в часи Національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Засновниками Канави стали кілька родин дрібних польських шляхтичів, втім, поселення тут було і раніше. На околиці теперішньої Канави археологи знайшли найпівнічніше поселення неолітичної Буго-Дністровської культури (VI- IVтисячоліття до н.е.). У різні часи Канавою володіли Потоцькі, Рутковські, Іжицкі, княгиня М.Щербатова і професор психоневрології з Одеси М.Попов. Ці місця пов'язані з походами військ О.Суворова (1794, 1799 рр.) та Наполеона (1812 р.). Визначною подією в історії села стало повстання селян 1861 року проти кріпацтва. У 20-ті роки XXстоліття тут йшлося протистояння з польськими легіонерами, згодом діяли загони ватажків Армії УНР Артема, Сидора, Лиха. У роки ВОВ по Бугу проходив кордон, поділивши Канаву між Німеччиною та Румунією. Залишились факти про побут того часу та визволення села від загарбників.
Серед гідних уваги історичних пам'яток, які дійшли до наших часів -два кургани неолітичної культури, мальовнича Наполеонівська дорога в канавському лісі з руїнами куреня, джерело молодості Святої Ангеліни, склеп на старому цвинтарі царського ад'ютанта - надвірного радника Романа Кушніренка, профілі німецьких окопів часів ВОВ та автентичні українські хати з криницями на Забужці, паромний перевіз, на якому кіностудією ім. О.Довженка знімався фільм «Женихи» (1986 р.) з народними артистами Богданом Ступкою та Валерією Заклунною у головних ролях. Ці об'єкти органічно вписуються у пішохідні туристичні маршрути уздовж Південного Бугу від Суворовської пристані під Никифоровцями до панського кам'яного млина у Стрільчинцях.
Прихильників рафтингу та аматорського сплаву давно вже зацікавили канавські пороги Південного Бугу. Разом з аналогічними об'єктами обабіч вони ілюструють природу єдиної річки в Європі з порожистим природним річищем.
Околиці Канави, насамперед долина Бугу з численними джерелами та луками, сосново-березовий гай на скелі, уявляють собою слабо антропогенізований ландшафт, проте не належать до природно-заповідного фонду, що має сприяти розвитку організованого відпочинку населення, екологічному туризму, альпінізму та скелелазінню, спортивному мисливству, рибальству, збору грибів, ягід, лікарських рослин.
Піднесенню національної традиції протегує щорічний етно-пісенний фестиваль «Мамина піч», що вже традиційно кілька років поспіль влаштовується в Канаві у сільське престольне свято пророка Іллі (2 серпня) за ініціативою уродженця села, заслуженого артиста України М.О. Янченка.
На довершення, оздоблена вінницьким підприємцем, головою фірми «МЕД» В.І. Маринчуком в традиціях українського побуту садиба «Родинне гніздо» мотивує відвідувачів на заняття кустарними промислами, влаштовуючи майстер-класи з ткацтва, петриківського розпису, створення ляльок-мотанок (Н.Л.Масюк). До того ж, в асортименті послуг цієї бази «зеленого туризму», яка динамічно розширюється і удосконалюється, -рибальство, справжня, екологічно чиста сільська їжа, цілюща вода з джерела молодості Святої Ангеліни, лазня, прогулянка на конях, спортивний майданчик, спостереження за чарівними краєвидами, явищами біоценозу, біологічного розмаїття, витворами природи.
До Канави курсує громадський транспорт, побудовано новий магазин, працює фельдшерський пункт, існує паромний перевіз через Буг, діє стабільне покриття стільникового зв'язку.
21.06.2015
