CТАТТI

07.11.2015

Автор: Діденко Антоніна Андріївна

Назва села Слобода-Яришівська

Назва села Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області має декілька джерел походження. Серед місцевих жителів побутує думка, що в давнину територія села була незаселеною, в цей же час, сусіднє село належало польському поміщику Якову Шіву, оскільки село простяглось у низині, воно отримало назву – Яришів, тобто яри пана Шіва. За повір’ям, пан Шів, аби покращити настрої своїх кріпосних та підвищити їх працездатність дав їм «вольную» і дозволив оселитися на території, яка в результаті стала називатися Свобода-Яришівська, пізніше для зручнішої вимови літера «в» у слові «Свобода» була замінена на «л».

Всупереч легендам історія свідчить, про те, що територія Слободи-Яришівської була заселена ще в XIV столітті сківсько-сарматськими поселенцями, заселена територія двох сіл вважалася нероздільною територією, а оскільки села знаходилися в яру, поселення отримало назву Ярище, у XVI столітті назва цього поселення згадується як Яришев. Далі існує історичний запис про селянське повстання 1912 року, внаслідок якого на території Яришева було скасовано кріпосництво і більшість колишніх кріпосних отримали незначні земельні поділи на території сучасного села Слобода-Яришівська. Саме завдяки цим подіям село відокремилось від Яришева і дістало назву Слобода-Яришівська. Так, до кінця 19ст. село ремісників – Слобода-Яришівська входила до складу Яришівської волості Могилівського повіту, а на сьогоднішній день – це село Могилів-Подільського району Вінницької області [2; 3; 8; 9]

Мікротопоніміка. Кутки с. Слобода-Яришівська

«Стінки» - територія, що у свій час знаходилася в закутті двох лісів і звалася «Застінки», тобто земля, що знаходиться за стіною лісу, до сьогодні дійшла назва «Стінки» [2]

«Березівка» - територія, що знаходиться на межі грабового лісу, за повір’ям у 1909 лісі тут спробували насадити березові насадження, жодне дерево не прижилося, в результаті територія на якій не приживаються берези стала називатися «Березівкою» [2]

«Березина» - територія на межі сіл Слобода-Яришівська та села Ястребна. Назва кутка походить від назви пагорба, на якому споконвіку ростуть берези [1; 5]

«Балки» - вулиця села, де в 1911 році глибокою канавою були розділені два боки і з’єднувалися кинутими через канаву балками, у 1916 канава була засипана, проте назва «Балки» залишилась і по сьогодні [2; 9]

«Ланок» - оскільки все село знаходиться на горбистій місцевості, то невеличку територію, яка є рівниною відразу псували ланом, а вулицю, яка там знаходиться називають ланком [2; 6; 10]

«Погреби» - один з найбільших кутків села. Існує легенда, що в період печенігів та монголо-татарських набігів загарбниками було вирито підземні ходи (погреби) в яких татари сховали золото. Вулицю, під якою вириті легендарні підземні печери називають Погребами [4; 7; 9]

«Латка» - в давнину це було вісім хат, які розкинулись навіть не вулицею, а шматочком і не прилягають до головних вулиць. Тобто наче відірвані від села, така собі незначна латочка села [1; 5; 7]

«Макітра» - територія села, яка знаходиться у видолинку, що у свій час був схожий на форму макітри – це одна з версій назви кутка. Інша ж свідчить про те, що саме на цьому кутку проживав славний козак Степан Макітра, який відзначився у боях з польською шляхтою, проте, виходячи з того, що цей куток є досить молодим, правдивою є перша версія [1; 2; 9]

«Пастирнатівка» - один з наймолодших кутків села, колись це був яр-пустир, після забудови там у 1913 році перших двох будинків, яр стали звати Пустирнатівкою, тобто вулицею, що лежить на пустирі. До сьогодні дійшла назва Пастирнатівка (розм.) [2; 9]

«Кужбівка» - саме на цій вулиці проживала сім’я Івана Нечуя, яка займалася пошивом взуття і кожухів, проте людям запам’яталася майстерня для «виправлення» шкіри. Дехто з селян працював у Нечуя: бив, тобто виправляв шкіру телят та свиней. Звідси і пішла назва кутка, тобто – це куток до б’ють кожу, а значить Кожобівка. З роками розмовно назва кутка спростилася і зараз зоветься Кужбівка [3; 7; 10]

«Голонищівка» - територія села, що простяглася у низині під лісом. Колись ця земля була голим яром, тобто хоч і знаходилась біля лісів, а не поросла ані деревами, ані кущами. Перші поселенці називали цю територію голим низом лісу, тобто голонизівкою. На сьогодні назва звучить, як Голонищівка або Галанишівка [4; 8]

«Городисько» - саме тут знаходився постоялий двір і шинок, а у вихідні сюди люди виходили на ярмарку, такі місця називали городом, звідси куток отримав назву Городисько. На сьогоднішній день Городиськом зовуть поле, оскільки на місці колишніх забудов нині розташовані поля [7; 10]

Ліси

«Березина» - лісосмуга беріз, що розмежовує Слободу-Яришівську та Ястребну [2]

«Андреїв» - ліс, що розмежовує поля Слободи-Яришівської і Ястребни. Серед лісу є велика крейдяна скеля, яка зветься Андрієвою. За повір’ям саме на тій скелі стратив свого сина Андрія легендарний Тарас Бульба. За історичними даними дійсно у лісі сталася історія, яка й лягла в сюжеті відомого твору, лише імена героїв були іншими [2; 3; 6; 8]

«Бульбушівка» - ходить легенда,, що наздоганяючи сина-зрадника у одному з лісів Т.Бульба загубив свою люльку. В результаті ліс стали звати Бульбушівкою. А легендарну люльку жителі села намагаються знайти і по сьогодні [2; 5; 10]

«Галатицівка» - ліс, що знаходиться над однойменним кутком. Є одним з найбільших лісів Слободи-Яришівської [1; 9]

«Брусначівка» - ліс, що знаходиться за Голотицівкою, колись там був хутірок з декількох хат. Жили у лісі люти-теслі, які витісували бруся для будівель, звідси і назва лісу [1; 10]

«Звиняча» - частина лісу відноситься до Слободи-Яришівської, а частина до Юрковець. Ліс вважається національним заповідником, а точніше відтворювальною дільницею УТМР (розплідником диких тварин)[3; 5]

Поля

«Курятники» - поле, що знаходиться навпроти Яришівської птахофабрики, звідси і назва [1]

«Білий Хрест» - поле, що знаходиться над с. Юрківці. Існує легенда, що давнину пан, який мав сліпу доньку їздив з нею по святих місцях, аби вимолити доньці здоров’я. Мандруючи паломники потрапили до Лядівського монастиря, де сліпа дівчина напилася води. Повертався з монастиря пан через поля, серед одного з них сталося диво, донька прозріла. Щоб люди запам’ятали місце святого прозріння пан витесав хрест з білого каменю і залишив на місці дива [3; 4; 7; 10]

«На куті» - це два межуючи поля, які в селі називають Великим та Малим кутами, знаходяться біля лісуЗвиняча [1; 2; 9]

«Перелоги» - поле над Голонищівкою, розділене яром. Кажуть, ніби поле перелягає з одного боку яру на інший, звідси і назва [2; 5]

«Коло Дідички» - поле, що розташоване трішки під схилом, краєм торкається Людських садиб. Колись воно «впадало» до садиби Ганни Дідик. Хоч її вже немає серед живих, але назва поля до цих пір пов’язана з її іменем [1; 7]

«Щовб» - так називаються поля, що знаходяться поблизу крейдяного кар’єру. Щовбом називаються через розташування на височині і стрімкі схили [6; 9]

«Самельків Сад» - поле, що простяглось між током та лісочком, в якому ростуть сосни і китайська вишня, насаджені В. Самельком. Насадження називають Самельковим садом, таку ж назву має поле, що знаходиться над ним [4; 10]

Криниці

«Медвежа» - знаходиться біля лісу Брусначівка. За легендами незначні джерела на криницю копанку перетворили ведмеді, які приходячи пити воду розгрібали лапами землю. Проте історично цей факт не підтверджується і є лише вигадкою місцевих [1; 8; 9]

«Ринва» - криниця-джерело, що знаходиться на кутку села який називається Кужбівкою. Ринвою називаються через жолоб біля криниці (по якому збігає вода) [2; 4]

«Звиняча» - криниця є розливом джерел у національному заповіднику «Звиняча». Саме наявність води у лісі робить Звинячу зручним місцем для розведення диких тварин [1; 2; 6]

«Березівка» - колись це була криниця-копанка, яку наповнювали п’ять джерел, на сьогоднішній день це просто джерела, що б’ють з каміння. Знаходиться між Грабовим лісом, який називають Березівкою та сосновим насадженням [2; 4; 9]

«Зелена криниця» - урочище, знаходиться між центральною дорогою на Муровані Курилівці та лісом Голонищівкою. Саме біля цієї криниці були знайдені залишки зупинки пізнього бронзового віку [8; 10]

«Коло Климака» - криниця-джерело, яка спочатку стікала до річки а потім стала «наповнювачем» рукотворного ставка, який, на сьогоднішній день, знову висушений, криниця повернута в попереднє русло [3; 7]

«Коло Кадуба» - знаходиться на краю лісу Бульбашівка, орошує частину лісу і робить його зручним для диких тварин [6]

Ставки

«Звинячка» - як національний заповідник має і свій ставок, що теж називається Звиняча. Про рукотворність цього ставка сперечаються і до цих пір. Хтось стверджує, що став є природнім явищем, інші, що викопаний був з метою розведення в ньому риби [1; 2; 6]

«Панський ставок» - став, що знаходиться у центрі села біля сільської ради та будинку культури, на місці яких колись була панська садиба. Людські перекази говорять про те, що ставок був викопаний старим паном. Проте факти свідчать про те, що став був викопаний у кінці 60 років і аж ніяк не може бути панським, хоч і носить таку назву [3; 7; 8; 10]

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Запис автора 12.09.2013 від Кузь Ганни Олексіївни 1932 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
2. Запис автора 15.09.2013 від ЧорнокульськоїМарфії Кирилівни 1931 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
3. Запис автора 02.10.2013 від Яцури Івана Єфстафовича 1934 р. н., жителя с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
4. Запис автора 07.11.2013 від Лутчака Олексія Васильовича 1936 р. н., жителя с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
5. Запис автора 14.03.2014 від Окружко Івана Олександровича 1935 р. н., жителя с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
6. Запис автора 14.03.2014 від Маціборко Галини Петрівни 1937 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
7. Запис автора 08.04.2014 від Маціборко Галини Петрівни 1932 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
8. Запис автора 08.04.2014 відГорлачук Ганни Степанівни 1938 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
9. Запис автора 10.04.2014 від Гольовської Марії Володимирівни 1937 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.
10. Запис автора 14.04.2014 від Лутчак Килини Єфтиріївни 1936 р. н., жительки с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.