CТАТТI

07.11.2015

Автор: Вартанович Н.

У 2014 році громадськість міста Могилева-Подільського та району відзначили 110-ту річницю Могилів-Подільської районної бібліотеки. Але бібліотеки в місті з’явились, як твердять науковці, набагато раніше (Григоренко, О. З історії становлення і розвитку публічних бібліотек в містах Подільської губернії другої половини ХІХ – на поч. ХХ ст. // Четверта Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція. – 2012. – С. 180-187)1 .
І все ж таки як публічна Могилів-Подільська центральна районна бібліотека розпочала своє існування з 1904 року – приватна бібліотека Марка Корценштейна з фондом понад 5 тис. томів. Всі книги позначалися шрифтовим екслібрисом «Библіотека и кабинеть для чтенія М. Корценштейна». Їх можна і досі зустріти в бібліотеках і музеях міста Вінниці, в приватних колекціях та декілька екземплярів залишилось у нашій бібліотеці. Їй передували бібліотека єврейського клубу та книжкові фонди бібліотеки «громадського зібрання польського дому» у відділі народної освіти, які були націоналізовані і об’єднані в одну міську бібліотеку, очолювану Йосипом Гольденбергом (залишив багато спогадів), у 1924 році перейменована в центральну державну (завідуючий М.І. Корценштейн). За свідченнями бібліотекаря Йосипа Гольденберга в 20-х р.р. бібліотеку часто відвідувала письменниця – просвітителька Олена Пчілка (Олена Петрівна Косач), родина якої на той час жила у Могилеві-Подільському: «…красива, середнього зросту, у чорній плюшевій шубці, квітчастій хустині, із старовинним намистом жінка, котра дуже багато читала українських, російських та зарубіжних класиків»…(Горобець М. Їх пам’ятає Придністров’я». – 1993. – С. 23)2. В перші роки свого існування зібрання бібліотеки не перевищували 10 тис. документів. Напередодні Вітчизняної війни 1941-1945 рр. – 53 тис. документальних доказів цього періоду не залишилось, але за ствердженнями старожилів, в роки фашистської окупації приміщення бібліотеки було зруйновано, фонди пограбовані, багато цінних видань знищено, а бібліотекарям вдалося зберегти лише 1715 видань, які залишились в незадовільному стані. По завершенні окупації міста роботу по відродженню бібліотеки очолила завідуюча М.М. Гумовська. За підтримки колег та населення міста активно велась відбудова приміщення, збір книг у населення, організація фонду, створення довідково-бібліографічного апарату. Протягом своєї історії бібліотека знаходилась в різних приміщеннях: по вул. Київській напроти ресторану «Південний» – на місці старої «пожарки»; по вул. Київській на місці бувшої поліклініки; по вул. Київській – в бувшому кінотеатрі ім. Г. Котовського і з 1975 року і по сьогодні – в приміщенні районного будинку культури. До 1958 року працювала як міська центральна і в 1958-му перейменована в Могилів-Подільську районну бібліотеку. Прискорення соціально-економічного розвитку вимагало значно вищого рівня освіченості і саме районна бібліотека сприяла підвищенню освітнього рівня населення та зіграла відчутну роль у культурно-просвітницькому житті краю. Адже ж з моменту централізації бібліотек в єдину систему (1976 рік – директор В.В. Глаголєва, а до цього її роботу очолювала Г. Устенко) в районній бібліотеці запрацювали, крім абонементу (Є. Гарбер, Н. Петренко, М. Хавес, Л. Сергеєва, Т. Корчун ) та читального залу (Н. Золова, Л. Федотова, С. Боднар, Л. Кожушко, Л. Зеленова) інші відділи, сектора: юнацька кафедра (М. Хавес, О. Коваль); відділ сільськогосподарської літератури (Т.О. Гураль); нестаціонарного обслуговування (О. Валевич); збереження та ВСО – внутрісистемного обміну і МБА – міжбібліотечного абонементу, завдяки якому книгу читач міг замовити з усіх міст бувшого союзу і навіть з-за кордону і все за державні кошти (С.А. Шульман, Г.К. Калита, М.К. Баламут); відділ комплектування та обробки літератури (Г.К. Устенко, Л. Гроза, О. Погонець; Н. Рябова) і навіть відділ мистецтв, в якому, крім книг, зберігались ноти, партитури, фоліанти, технічні засоби, подаровані бібліотеці картини та твори декоративно-прикладного мистецтва; з 1992 року активно діє краєзнавчий центр, в якому зберігаються документи про відвідування бібліотеки цікавими та видатними людьми (літератори Ніна Гнатюк, Михайло Каменюк, Борис Хандрос, Станіслав Тельнюк, Іван Донич, Петро Скорук, Олег Чорногуз, художник Олександр Лопухов, композитори Микола Дем’янюк та Олександр Морозов та багато інших); літописи, неопубліковані матеріали, зокрема: історичний літопис (історії сіл Могилів-Подільського району), бібліотечний (історії бібліотек району), фольклорно-етнографічний літопис Могилів-Подільщини, результати дослідницької діяльності, коли бібліотека доєднується до загальноукраїнських та обласних проектів – «Пам’ять втрачених сіл (про зниклі населені пункти України, зокрема – нашого краю), «Збір свідчень усної історії», «Некрополь Вінницької області», «Стара подільська фотографія», «Видатні постаті краю», «Історія краю в назвах вулиць», «Історія краю в пам’ятниках», «Туристичне краєзнавство». Також – спільні дослідження ( з військкоматом, архівами та іншими) щодо встановлення імен та місць поховання загиблих воїнів війни 1941-1944 рр., в тому числі німецьких та румунських військових, інженерно-фортифікаційних споруд на території району, матеріали та презентації місцевих проектів – «Національні пам’ятки України на теренах Могилів-Подільщини», «Лядівський скельний монастир в художньому слові, публіцистиці, кіно», «День односельчанина в бібліотеці». Матеріали науково-дослідницької діяльності та архів виконаних краєзнавчих довідок – золотий фонд бібліотеки, який професор Кам’янець-Подільського університету Л.В. Баженов назвав «важливою колекцією, яка є джерельною базою регіональних досліджень» (Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція.- 2006.-с.29)3
В 80-х р.р. до бібліотечної системи входило 83 бібліотеки-філіали з методичним центром в районній бібліотеці (Є. Погребняк, Л. Чаговська), в т.ч. районна дитяча бібліотека (завідуюча Л. Кринична). Книжковий фонд Могилів-Подільської бібліотечної системи складав більше 1 млн. екз. Протягом 18 останніх років бібліотеку очолює директор Н. Головенко. З 1992 року в бібліотечну систему вже входило 44 бібліотеки. Сьогодні разом з методистом Н. Вартанович, інженером Ю. Войтович, бібліографом О. Калашніковою, молодими фахівцями Л. Опаряк, Л. Фолюшняк та всім колективом директор намагається перетворити бібліотеку на сучасний інформаційний центр громади, створює якісно нову систему бібліотечного обслуговування. Завдяки активній участі фахівців в проектній діяльності бібліотека отримала грантове технічне оснащення, відкривши для мешканців громади безкоштовний комп‘ютерний центр (грант), представила можливість їм стати слухачами та учасниками тренінгів з профілактики ВІЛ/СНІД (грант) та з координації діяльності закладів культури (грант), надає цілий перелік послуг з е-урядування, допомагаючи мешканцям громади в усіх сферах життєдіяльності. Є методичним центром для бібліотек району та надає їм безпосередню допомогу в здійсненні модернізації (2 гранти для бібліотек сіл Вендичани, Немія, Бронниця, Серебрія). Сьогодні Могилів-Подільська районна бібліотека належить до тих всього-на-всього 3-х відсотків бібліотек України, які технічно оснащені завдяки участі в програмі «Бібліоміст». Сьогодні наша бібліотека – це провідний соціальний заклад для місцевої громади. Формується сучасний інформаційний ресурс. Бібліотека зберігає не тільки книги, а й артефакти, фото, плакати, приватні документальні колекції, рукописи, листування, фоліанти, спогади старожилів, родоводи, усні свідчення, тобто регіональну культурну пам’ять. ЦРБ налічує великий інформаційний масив – майже 70 тис. документів.
Цінним є людський ресурс бібліотеки – фахівці з різним ступенем підготовки, більшість – з вищою освітою. Деякі з них залишають не абиякий слід на професійній ниві. Так, у свій час працівник сільськогосподарського сектору Гураль Тамара Олексіївна на сторінках центрального видання(збірка) висвітлила досвід Могилів-Подільщини про інформаційно-бібліографічне забезпечення спеціалістів РАПО; завідуюча бібліотекою с. Яруга Спояло Таміла Миколаївна опубліковала свої поезії в збірці бібліотекарів-поетів Вінниччини «Поезія, що задзвеніла в тиші»; працівники Погребняк Євгена Іванівна, Глаголєва Вероніка Василівна та Зеленова Людмила Альфредівна неодноразово висвітлювали проблемні питання діяльності бібліотек на сторінках центральних бібліотечних періодичних видань; методист Вартанович Надія Михайлівна стала учасником двох Вінницьких та трьох Могилів-Подільських краєзнавчих конференцій, представивши роботи історичної, краєзнавчої, бібліографічної тематики; завідуюча бібліотекою с.Кукавка Люльчак Олена стала ініціатором видання збірки дитячих поезій «Зозулене джерельце». Цікавим буде,якщо згадати літераторів, публіцистів – Гоцуляк Марію, Горобця Миколу, Рябого Мефодія, які теж вийшли з бібліотекарів, працюючи в свій час в бібліотеках Могилів-Подільського району.

В умовах нашого району центральна районна бібліотека – гарантоване джерело інформації для мешканців громади. Вона допомагає набути нових навичок використання комп’ютера та Інтернету, робить світ більш зручним та допомагає економити кошти. Доступ до електронних послуг у бібліотеці є найважливішою інновацією. Сьогодні тут можна знайти роботу та підтримати ведення бізнесу, духовно зростати та отримувати натхнення, обирати, як проводити свій вільний час. Саме тут діти стають особистостями, тут зростають майбутні вчені. А ще – це місце зустрічі друзів та однодумців, тут зустрічаються нові та традиційні цінності. Тут поєднуються традиції та інновації, покоління, досвід, знання. Бібліотека сьогодні – це інформаційна кімната з довідково-бібліографічним апаратом (ДБА); зручна читальна зала(посадочних місць – 50), абонемент, юнацька кафедра, відділ збереження літератури, фонд музею книги, зона сімейного читання; бібліотечний Інтернет-центр, презентаційний та кінодемонстраційний центр з оснащенням; регіональний центр «Бібліотека-Влада-Інформація»; ресурсні центри: краєзнавчий, молодіжно-правовий – «Молодь і сучасність», літературно-мистецький (рояль, виставочна площа, муз центр, екран); ресурсний центр з профілактики ВІЛ/СНІД, бібліографічно-методичний; клуби за інтересами та любительські об’єднання «Ліра», «Діалог», «Ескулап» та молодіжно-альтернативний «Роби щось цікаве»; безоплатні бібліотечні послуги, МБА (міжбібліотечний абонемент), читацькі програми; 11 бібліотечних фахівців та інженер-комп’ютерщик; сектор по ремонту та реставрації книг.

Цікаві факти з життя районної бібліотеки та бібліотечної справи у краї нам також розкривають такі видання, як «Подольские епархиальние ведомости», які можна зустріти і в деяких церквах, і в музеях. Один екземпляр зберігається у Вінницькому обласному архіві. Гортаючи сторінки цього видання майже в кожному томі можна знайти відомості про бібліотеки. Цікавими є також дослідження з бібліотечних фондів наукового співробітника Вінницького краєзнавчого музею Соломонової Тетяни Робертівни, які увійшли в збірки Вінницьких краєзнавчих конференцій (зберігаються у Могилів-Подільській районній бібліотеці). Так, під час однієї з бесід з нею ми дізнались, що дочка Петра Христофоровича Вітгенштейна, маєток якого і досі знаходиться у Бронниці, – Катерина – свою бібліотеку ( родову) передала Київському університету. В дослідженнях Соломонової Т.Р. понад 60 родових польських бібліотек нашого краю і понад 10 –російських. В 17-му році і навіть у 18-му минулого століття бібліотеки ще не були націоналізовані. І тільки в квітні 18-го року радянська влада прийшла на Україну, в 19-му році розпочалась націоналізація книг, які залишились без господаря. Почався процес нищення книжок. До Вінниці змогли звезти книги тільки з Стрижавки, П’ятничан, з півдня – ні. Могилів-Подільський повіт тоді нараховував 80 бібліотек. Це були книги іноземними мовами. Доля їх досліджується.

Цікавими стали дослідження Григоренка О.П., опубліковані в матеріалах Четвертої Могилів-Подільської науково-краєзнавчої конференції. У статті «З історії становлення та розвитку публічних бібліотек в містах Подільської губернії другої половини ХІХ на початку ХХ ст.» зазначено: «Однією з найпопулярніших книгозбірень була Могилів-Подільська міська громадська бібліотека…» І додається, що з 1897 р. у повіті розвивалась мережа народних бібліотек комітету піклування про народну тверезість. Ось такою тоді і стала бібліотека с. Немія – бібліотека-чайна (сьогодні вона входить до бібліотечної системи району на чолі з районною бібліотекою).

Отже, чекаємо нових досліджень від науковців про книгу і бібліотеку на території краю.

Література :
1. Григоренко, О.П. З історії становлення і розвитку публічних бібліотек в містах Подільської губернії другої половини ХІХ ст. – на початку ХХ ст. / О.П. Григоренко // Четверта Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція. – 2012. – С. 180-187.
2. Горобець, М. Косачі у місті над Дністром / М. Горобець // Їх пам’ятає Придністров’я. – 1993. – С. 23.
3. Баженов, Л. Могилівщина в наукових і краєзнавчих дослідженнях і публікаціях за останнє десятиріччя (1996-2006 рр.) : здобутки, проблеми, перспективи / Л. Баженов // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. – 2006. – С. 29.
4. Вартанович, Н. Бібліотеки Могилів-Подільщини на допомогу розвитку туризму в регіоні / Н. Вартанович // Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону: матеріали Міжнародної краєзнавчої конференції м. Вінниця. – 2008. – С. 134-136.
5. Слотюк, Г.М. Творча спадщина Михайла Старицького у фонді Вінницької обласної Універсальної наукової бібліотеки / Г.М. Слотюк // Третя Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція. – 2009. –С. 173-180.