CТАТТI

06.01.2016

Источник: Село Грабовець [Текст] : [історія села в Немирівському районі] // Немирівщина від витоків до сьогодення : краєзнавчі нариси / О. І. Лесько [та ін.]. - Вінниця, 2013. - С. 130-132.

На мальовничих пагорбах розкинулось село Грабовець. Село відоме тим, що поблизу в 1945 році знайдено скарб з 80 римських монет, а біля села Гранітне досліджено залишки слов'янського поселення 8-9 століть. На ньому виявлено сім жител.

Село Грабовець засновано, як говорили старожили, з Брацлавських, хуторів. Назву свою село одержало від колишнього на цьому місті грабового лісу.

Село розміщене більшою частиною на . гористій місцевості і прилягає однією стороною до річки Буг. Грабовець спочатку було в поміщика Яловицького, потім перейшло в володіння Брацлавського старости і в період 1780 року подаровано сенатору Михайлу Козловському. В 1875 році входить до складу казни.

Церква знаходилася на краю села при дорозі (називали дорогу поштовою), приміщення дерев'яне з трьох куполів, а в 1822 р. підняте на кам'яну основу. В 1825 році церкву було покрито бляхою І пофарбовано масляною фарбою. Іконостас трьох'ярусний, врізаний з іконами старовинного малярства. Прихід самостійний, до нього ще належали села Сорокодуби і Коржів.

В усьому приході з прилеглими селами нараховувалось 1013 чоловік.

У 1927-1928 роках починає створюватись колгосп. Траплялися випадки примусового усуспільнення реманенту. До 1930 року було створено 2 колгоспи: Грабовецькнй - 8 березня і Сорокодубський.

30-і роки XX ст. Драматична сторінка в житті селян. Ще й тепер не забувається 1933, 1947 роки, коли за 7 колосків давали 7 років тюрми. В селі Грабовець зареєстровано сімейства, які голодують.

В 1938-1939 роках люди відчули покращення життя. З'являється більше сільськогосподарських машин, за трудодні платять зерном.

У 1940 році відкрито медпункт, збудовано приміщення сільської ради.

18 липня 1941 року село Грабовець було захоплено німецько-фашистськими окупантами. Напад фашистів приніс тяжкі випробування для жителів села. Нова влада зберегла колективне господарство. Людей силою зганяли на роботу. За антифашистські виступи був застрелений вчитель місцевої школи Шаргородський Володимир Гаврилович.

Хоробро бились на фронтах наші односельчани. Не повернулися з фронту 126 чоловік. Імена загиблих навіки вписані золотими літерами в історію.

17 березня 1944 року частинами Червоної Армії звільнено село Грабовець від німецьке - фашистських окупантів.

В селі залишилися живими два ветерани Великої Вітчизняної війни: Поворознюк Яків Демидович, нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Великої Вітчизняної війни другого ступеня та Гудима Іван Микитович.

У 1880 році в с. Грабовець була організована школа. В ній вивчались церковні співи, письмо, читання. В 1901 році побудована чотирьохрічна церковно-приходська школа, де вивчався закон Божий, арифметика, читання і писання. В роки війни у приміщенні школи були розташовані конюшня, перукарня.

Гордиться школа своїми вчителями. Одним із вчителів школи був Поворознюк Іван Калістратович. Восени 1939 р. Брацлавським райвійськкоматом був призваний на військову службу і направлений в Гайсин, де проходив службу до початку Великої вітчизняної війни. В роки війни переведений на острів Едель в Естонії. З цього острова було прикриття Ленінграда від фашистів з моря. Острови Моондзунського архіпелагу були в блокаді, де загинув смертю хоробрих.

Зимою 2005 року у с. Грабовець згоріла школа, приміщення якої збереглося в війну, її палили три рази, а потім ще й спалили шкільну бібліотеку, яка знаходилася у сільському Будинку культури.

Після земельної реформи колгосп розформувався, колгоспне майно розібрали люди. Земельні угіддя передані в оренду фермерським господарствам: "Еліта" - Ломанюк В.М., "Ломанюк" - Ломанюк В.М., "Бендюк" - Бендюк І.В., "Промінь" - Галанюк Д.В.

В 1990 році почалося будівництво церкви в с. Грабовець.
Займався цим староста церкви Гудима Василь Гаврилович. Велику допомогу е будівництві надавали Ломанюк Володимир Миколайович, Гладюк Віра Григорівна, Гриневич Анатолій
Олександрович, Гончарук Петро Іванович, Гудима Микола КорніЙович, сім'я ПлаксІєнків.

Жителі Грабовець чекали на газифікацію села мало не десять років. Велика заслуга народного депутата України Григорія Миколайовича Калетника, сільського голови Цимбал Наталії Миколаївни, голови спілки Мандрик Ганни Кирилівни в тому, що в селі, нарешті запалав голубий вогник. Велику допомогу надав уродженець с. Грабовець Мандрик Володимир Маркелович. Урочисте запалення газу у Грабівцях відбулося 24 квітня 2012 р.

"Ой роде наш красний, роде наш прекрасний! Не цураймося, признаваймося!"- саме під таким девізом відбулося етнографічне свято села Грабовець 17 липня 2011 року, яке святкувало своє 250-річчя в день святих Кузьми і Дем'яна. На нього були запрошені всі жителі Грабовецької терторіальної громади, які живуть або народились у цьому селі. Були представлені вироби народних умільців. Пісня "Село моє - Грабовець" у виконанні земляка, який приїхав з Вінниці, Воронгока Миколи Федоровича стала гімном свята. Його було проведено за підтримки працівників культури, сільської ради, воно вже стало традицією для села і знову, другий раз, проведено 17 липня 2012 року. З'їхались і зійшлись односельчани, було запрошено районне керівництво в особі голови РДА Михайленка Петра Миколайовича та голови районної ради Дзевелгока Володимира Дмитровича. Також запрошено на свято кандидата в депутати до Верховної Ради України Калстника Григорія Миколайовича, який вручив подарунки багатодітним сім'ям, довгожителям, ветеранам. Порадував
концертною Пісні звучали у студентів і Вінницького
програмою, виконанні викладачів аграрного університету.

На території громади традиційно проводяться обласні і районні туристичні змагання в селі Гранітне.

Попереду в нас щасливе майбутнє і саме на молоде покоління є надія, що вони впишуть ще не одну сторінку до історії села.