CТАТТI

18.01.2016

Источник: Зарудинецька територіальна громада [Текст] : [про історію села Зарудинці, що входить в територіальну громаду] // Немирівщина від витоків до сьогодення : краєзнавчі нариси / О. І. Лесько [та ін.]. - Вінниця, 2013. - С. 137-138.

До складу Зарудинецької сільської ради входять 6 населених пунктів: Озеро, Зарудинці, Йосииенки, Вовчок, Зеленянка, Кароліна, на території яких виявлено залишки Трипільської культури. Село Озеро засноване приблизно у 1683 р. Його стародавня назва - Триозер'я (розташувалося біля трьох озер). Село Зарудинці засноване у 18 ст. «За рудами» - біля села були поклади рудої глини, за якою ходили жителі навколишніх сіл. Березень 1893 р. є датою заснування селища Кароліна. Чеський інженер, який будував залізницю на землях княгині Марії Щербатової, назвав станцію Кароліною в честь однієї з трьох дочок. Село Зеленянка засноване у 18 ст. Хутір «Зелений» з 1956-57 років носить назву «Зеленянка». Село Вовчок утворилося у 7-10 ст. н.е. біля ріки Вовк. У 1240 році воно було знищене татарами, а згодом знову відновлене. Село Йосипенки засноване у 18 ст. (спочатку був ОсипенківськиЙ хутір), назва походить від імені першого поселенця Йосипа.

Влітку 1895 р. ОсипенківськиЙ хутір разом з с. Вовчком та Березівкою були здані в оренду Олександру Івановичу Руданському (священнику із с. Вовчок), рідному братові С.Т. Руданського. Саме він займався будівництвом церкви. Церква освячена у 1898 році.

На початку 1922 року було утворено Зарудинецьку сільську раду з центром у селі Зарудинцях в складі Зарудинець, Озера, ст. Кароліна та села Кароліна (теперішня назва «Зеленянка»). 1927 року у селі Зарудинцях утворилося ТСОЗ (товариство спільного обробітку землі).

Першими на території сільської ради організувався колгосп «Зразковий господар» в селі Вовчку. В лютому 1930 року вирішено створити колгосп «13-річчя Жовтня». Господарству держава передала на вічне користування 2986 га. землі, в т.ч. орної 1920 га.

Зарудинецька школа була відкрита у 1928 році. У 1935 році було телефонізовано сільську раду та управу колгоспу.

В роки Великої Вітчизняної війни із шести сіл сільської ради пішли на фронт 461 чоловік, з них 184 не повернулися. Зарудинці були визволені 15.03.1944 року. Відновилася робота сільської ради і колгоспу.

У 1948-1949 рр. почалась електрифікація сіл Озера та Зарудинець, проведено радіоточки. 1949 року відкрито Зарудинецьку сільську бібліотеку.

Найбільшого розквіту досягло господарство за керівництва О. Л. Миші. У 1965 році був збудований пам'ятник загиблим воїнам в с. Зарудинцях. У цих же роках за рахунок колгоспу, збудовані магазини, відділення зв'язку, Зеленянська школа, медпункт, колгоспна контора.

Багато відомих і талановитих людей є уродженцями сіл, розташованих на території Зарудинсцької сільської ради, а саме: Поліщук Василь Патріянович, Мороз Василь Максимович, Валько Іван Васильович, Дрсмлюга Василь Микитович, Булейко Іларіон Степанович. Велике материнське щастя мала Дімна Юхимівна Захараш з села Озера - два сини генерали. Дмитро Петрович та Михайло Петрович Захараші всі свої знання, досвід та уміння віддали рідній Україні, ставши на сторожі її безпеки. Михайло Петрович очолював медичну службу Служби Безпеки України, Дмитро Петрович був кадровим працівником Служби Безпеки України.