В другій половині ХУІІІ століття в село Жерденівку Гайсинського повіту прибув морський генерал, повний кавалер георгіївського хреста Авраам Бойченко з дружиною та шестеро дітей. Приїхали чи то до родичів, чи то шукаючи сільського спокою. Прикупили гарні ділянки землі та стали господарювати.
Одружили дітей. Кожному виділили гарний наділ землі. Одержав землю і наймолодший із синів – Савер’ян.
28 листопада (10.12) 1899 року у Савер’яна Бойченка і його дружини Фросини Мельник народився син Данило.
З дитинства Данило Савер’янович проявляв свою обдарованість, малював, вирізав різні пищалки, свистульки. В школі навчавсь добре. Мав чудовий голос – баритон, тому співав в церковному хорі. Також гарно малював. В церкві, яка була зруйнована в 70-ті роки, було багато його малярських робіт, які на жаль не збереглися.
За порадою батьків поїхав навчатись до Жмеринського будівельно-залізничного технікуму, який закінчив в 1924 році.
По закінченню навчання попрацював за фахом, але відчуваючи потяг до мистецтва, поїхав поступати в Архітектурний інститут в Санкт-Петербурзі. Закінчив навчання в 1934 році і був прийнятий на посаду архітектора в м. Києві. Під час війни був евакуйований з колегами в м.Куйбишев (Самара). Після війни повернувся в Київ.
За проектами Данила Бойченка збудовано багато споруд в Києві і Ужгороді.
Данило Савер’янович був дуже талановитою людиною в галузі мистецтва. Не знаючи нотної грамоти, ще з дитинства грав на всіх музичних інструментах: бандурі, гітарі, скрипці, піаніно, на слух награвав любу мелодію. А в 1964 році закінчив народну консерваторію.
Буваючи в рідному селі Жерденівці в лісі шукав дерева, з яких майстрував музичні інструменти: бандури, скрипки, сопілки.
Помер Данило Савер’янович Бойченко на 82 році життя, похований на Байковому кладовищі в м. Києві.
Спогади старожилів села Жерденівки опрацювала бібліограф - краєзнавець В.Голомовза.
11.04.2016
