Анатолій Скрипник народився 5 грудня 1966 року в селі Огіївці Гайсинського району у звичайній родині колгоспників.
У сім’ї їх було п’ятеро. Закінчив Кіблицьку школу. У пам’яті однокласників він назавжди залишиться кмітливим і дотепним, який із будь-якої ситуації умів вийти із жартом. Після школи Анатолій пішов служити до війська, військову службу проходив у Чехословаччині. Прийшов додому, одружився на дівчині із сусіднього села. Сім’я проживала у Гайсині.
Анатолій Скрипник був мобілізований рік тому. Від призову не ховався, розумі: якщо не він – то хто?. Незважаючи на поважний вік, а йому на час мобілізації виповнилось 47, пішов заради нас, щоб ми жили спокійно. Служив у 128 гірничо-піхотній бригаді із весни минулого року. Побратими характеризують його, як відповідального, надійного і порядного воїна. Як командир відділення завжди сумлінно ставився до виконання поставлених завдань.
У лютому Анатолій приїжджав у відпустку, і ніби відчуваючи щось недобре, попрощався з рідними. Серце воїна зупинилося 10 березня 2016 року. Після виконання бойових завдань він помер уві сні на чужій далекій донецькій землі.
Ще одна душа воїна відлетіла на небеса. Застигла скована горем дружина, нестерпний біль огорнув душу доньки, у несамовитій тузі оніміли рідні та близькі Анатолія. А пронизливий вітер розніс тугу по всьому гайсинському краю.
11.04.2016
